Skip to Content

Пилипівська сільська рада

 

Пилипівська сільська рада

На місці розташування сучасного села Пилипівка 400 років тому ріс великий ліс. На північ у зниженому місці протікала річка Кам'янка, яка на той час була судноплавною. Береги були зручні для поселень і ведення господарства. Люди заселяли береги Кам'янки невеликими групами (родинами). Першим поселенцем на території сучасної Пилипівки був Сідько Пилип. Поселився він на полі біля річки Кам'янки. Сідько Пилип мав трьох братів. Займались вони розведенням худоби. Поступово кількість населення зростала. Торгували з купцями, які курсували по Кам'янці. Торгувати також їздили і в місто Сокіл, яке в 1650 році було вщент знищене польською шляхтою. На тому місці тепер стоїть село Триліси. В ХVI столітті на поселенців часто нападали польські шляхтичі. В одній із сутичок загинув Сідько Пилип. В честь нього і було названо село Пилипівкою.

В 1836 році графинею Олександрою Браницькою була збудована кам'яна церква, яка на даний час відновлена і проводиться служба. А в 1880 році – школа з однією класною кімнатою, яка називалась церковно-приходська. Вчителем у школі був піп. В 1905 році в школі навчалось 50-60 дітей переважно з багатих родин.

1864 рік. Королівка – село на правій стороні Кам'янки. На лівій стороні якої розташоване село Бортники, яке можна рахувати частиною Королівки, рівно як і Пилипівку, якою називається східна частина Королівки. Жителів 2135 чол., з них римських католиків – 157, євреїв – 12. Із загальної чисельності жителів припадає 820 чол. На Королівку, 674 чол. На Пилипівку та 580 чол. На Бортники.

1900 рік. Королівка. Дворів – 126. Жителів – 1248 чол. Чоловіки – 612, жінок – 636.

Пилипівка. Населення 1062 чол. 518 чоловіків та 544 жінки.

1905 рік був роком посилення класової боротьби в місті і на селі. Біднота Пилипівки згуртувалась проти куркулі. Куркулі гнобили бідняків та бідняки не корились їм. Вони таємно збирались та читали революційну літературу, яку привозив у село їх односельчанин, київський робітник Ігнат Будовий. В 1907 році в Пилипівці спалахнув бунт бідноти. Очевидці розповідають «Одного дня (це було в жнива) бідняк Михайло Бащенко на своїй садибі городив тин і прихватив 2-3 вершки землі з вигона. В той час куркулі валкою їхали в поле. Увечері на куркульню, що з гиком і свистом повертались з поля, несподівано напали бідняки, озброєні ціпами і кіллям. Куркулі розбіглись. Через якусь годину вони, озброївшись косами зібрались на вигоні. Знову спалахнула сутичка. Бідняки перемогли куркулів. На вигоні був убитий вожак куркулів Федір Хоменко. На другий день в село приїхала виїзна жандармерія із слідчим. Вона заарештувала 22 учасників бунту. Царський суд заслав їх у Сибір на каторгу на 15-20 років. Серед висланих були: Василь, Федір, Петро Хоменки, Мусій Мошек та інші. Залишившись без ватажків, біднота на деякий час притихла. Село немов обезлюдніло. Рідко кого можна було побачити на вулиці. Зате куркулі сновигали скрізь, залякуючи бідноту розправою. Але ніщо не могло погасити революційного запалу бідноти. Здалеку в село, як ластівки навесні злітались чутки про «землю і волю» про революцію у Петербурзі. В селі з'явились нові ватажки бідняків: Демид Гріненко, Сергій Грегуль, Юхим Хоменко, які пізніше очолили КНС (комітет незаможних селян).

1917 рік. Революція клекотала в Росії. Впав царський трон. Сполошилась куркульня в Пилипівці. Щодня в село надходили все нові і нові і нові вісті, радісні для селян і сумні для куркулів. Темряву прорізали заграви ночей. То горіли панські маєтки. Вже розгромили найбільше логвище княгині Браницької в Білій Церкві. Горів панський маєток в Кодаках, побили панів у Ковалівці. Біднота скрізь ділила панську землю. Поміщицький маєток в хуторі Єлізаветівка ще тримався. Маєток був обнесений високим земляним валом та густо обсаджений столітніми дубами. Вхід в маєток ревно охоронявся управителем Віжинським та куркулями, озброєними рушницями. Морозяний вечір. Місяць стоїть високо в небі і освітлює вигін села Пилипівка. Сюди зібрались бідняки, очолювані солдатами-фронтовиками Романом Ткаченком та Петро Сідько. Радились: куди йти, з чого починати. На економію! Громить панів і куркульню. Тієї ночі в селі ніхто не спав. Жінки з дітьми дивились в вікна, чекали. Ніч була довга, як вічність. Нарешті з хутора почали вертатись люди. Та вже не пішки, а на панських підводах. Ревла худоба, іржали коні – нарешті вони потрапили до справжніх господарів. На вигоні селяни розподілили між собою панську худобу. Куркулів з рушницями розігнали, а управителя за наказом Гріненка вигнали «світ за очі», а пізніше розкаювались, що живим його залишили.

Почалась громадська війна. Через село, оскільки воно лежить близько біля вузлової станції проходило безліч військ. В серпні 1918 року в селі господарювали німці, потім Петлюра. Активістів німці арештували, в тому числі і Ігната Будового і вивезли в Триліси. Звідти йому вдалося втекти. Після розгрому Червоною Армією Петлюри в селі з'явилися різні банди: Зеленого, Гайового, Марусі Богатиренко. Бандити грабували селян, розстрілювали активістів. В 1919 році в селі настало короткочасне затишшя. Кілька місяців в селі стояв кавалерійський полк. Червоні кавалеристи організували в селі комсомольський осередок. До кінця 1920 року в селі була створена партгрупа з 9 чоловік. В 1920 році на Україну прийшли біло поляки. Були вони і в Пилипівці, але недовго. Червона Армія вигнала їх і відтоді стала зміцнюватись радянська влада. Ще в 1919 році селяни бідняки Пилипівки відібрали у куркулів землю. Куркулі злобно шипіли у своїх гніздах: «Не довго так буде… Он в Половецькій знову встановлено царську владу…» Але не тільки біднота, але й самі куркулі не вірили цим чуткам. Біднота міцно взяла в свої руки землю і владу. Йшли роки.

В 1929 році були організовані колгоспи: в селі Пилипівка колгосп 1-го Травня, в селі Кищенці колгосп 3-ій вирішальний, в селі Королівка два колгоспи – «Червоний Жовтень» та ім. Кагановича, в хуторі Єлізаветівка колгосп ім. 20-ти річчя ВЛКСМ.

Організаторами колгоспу були Хоменко Петро (перший голова колгоспу) Зеленський Максим, Хоменко Івае та Марія та інші. У 1933 році головою колгоспу ім. 1 Травня був робітник з Києва Коренкович.

22 червня 1941 року фашистська Німеччина віроломно напала на Радянський Союз. Село німці окупували в липні місяці. Фашисти почали наводити «новий порядок» у селі. З нестійких елементів були призначені староста на 9 поліцаїв. Вони розтягували народне добро, вивозили в Німеччину молодь, вивезено до 80 чоловік. 6 листопада 1943 року село було звільнено. З 12 листопада 1943 року по 3 січня 1944 року на території населених пунктів по річці Кам'янка знаходився фронт – лінія оборони. Майже всі населені пункти були спалені і розграбовані німецькими окупантами. Після визволення селяни приступили до відбудови колгоспів та власних будинків. Працювали в колгоспі жінки, старики та молоді юнаки і дівчата. Механізації не було, працювали в основному вручну.

В 1951 році відбулося об'єднання колгоспів сіл Пилипівка, Королівка, Єлізаветівка, Кищенці. Центром великого господарства стало село Пилипівка і колгосп названо ім. Кагановича. Головою колгоспу був Мошек Петро Сергійович. В 1957 році колгосп перейменовано на «Шлях до комунізму». З 1958 по 1960 рік головою колгоспу був Антипов В.М. В 1950 році з'єднано греблею села Червоне та Пилипівка і побудовано місцеву ГЕС. Будівництво ГЕС проводилось за рахунок колгоспу. В 1964 році в селі є 8-річна школа де навчається 156 учнів та працює 10 вчителів.

В 1969 році за рахунок колгоспу збудована 8-ми річна школа на 350 місць.

В 1963 по 1971 роки очолював педколектив Власюк В.О. Саме він порушив питання про будівництво нової школи. З 1971 по 1980 рік директор школи Хоменко Н.П.

В 1986 році Пилипівська 8-річна школа реорганізована в середню. В школі навчається 176 учнів, працює педколектив із 24 вчителів, який очолює Сизонюк Г.Д. (1980-1994 рік). Кравченко Анатолій Федорович очолив педколектив Пилипівської середньої школи, на даний час Пилипівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, директором якої він є і зараз.

В 1978 році за рахунок колгоспу збудовано будинок культури на 600 місць. В цьому ж році в селі відкрито амбулаторію. З 1984 року в селі функціонувала лазня, будинок побуту, торговий центр. З 1961 по 1974 рік господарство «Шлях до комунізму» очолював Дейнега М.А., з 1974 по 1976 роки – Максименко П.Д., з 1976 по 1983 роки – Онищенко П.С., з 1983 по 1987 роки – Козаченко Л.П., з 1987 по 1998 роки Ходаківський Л.Б., з 1998 року по 2000 голова КСП «Нива» та з 2000 року по 2003 рік директор СТОВ «Нива» Сідько Василь Дмитрович. 30 жовтня 1990 року колгосп «Шлях до комунізму» перейменовано в КСП «Нива», 01 червня 2000 року КСП «Нива» перейменовано в СТОВ «Нива».

Сільська рада утворилась в 1921 році – перший голова сільської ради Хоменко Петро Васильович, з 1927 року головою сільської ради був Сідько Василь Григорович, у період Великої Вітчизняної війни – Грегуль Мефодій Якимович, Павленко Яків Степанович - з 1945 по 1946, Соловей Яків Касянович - з 1946 по 1947, Сідько Петро Миколайович - з 1947 по 1948, Хоменко Данило Митрофанович - 1948 по 1950, Павленко Мефодій Микитович - з 1951 по березень 1953, Хоменко Зося Онуфріївна березень - 1953 вересень 1954, Будовий Микола Степанович вересень - 1954 по 1955, Скуратівський Микола Олексійович - з 1956 по 1959, Хоменко Яків Миронович - з 1960 по квітень 1963, Пономаренко Михайло Захарович - з квітня 1963 по травень 1965, Мошек Петро Сергійович - з травня 1965 по травень 1966, Ткачук Максим Іванович – з травня 1966 по квітень 1967, Хоменко Микола Андрійович – з квітня 1967 по вересень 1967, Журба Олександр Мусійович – з вересня 1967 по липень 1973, Арифович Микола Миколайович – з липня 1973 по липень 1975, Христинко Леонід Дмитрович – з липня 1975 по липень 1977, Кравченко Василь Кузьмович – з липня 1977 по травень 1990, Хоменко Петро Франкович – з травня 1990 року по 2000 рік, Кириленко Микола Іванович – з 2002 року по даний час.

Видатні люди:

Короленко Василь Іванович – Золота Зірка Героя Соціалістичної праці, Орден Леніна – 1972 рік.

Орден Трудового Червоного Прапора:
Єременко Галина Григорівна
Сідько Юрій Іванович
Оверченко Петро Іванович
Шведченко Ганна Степанівна
Короленко Микола Гаврилович
Шарай Микола Захарович
Іващенко Марія Онисимівна
Погребняу Михайло Кузьмович

Федченко Михайло Ничипорович – Орден Леніна.

На даний час до складу Пилипівської сільської ради входить три села: Пилипівка, Королівка та Єлізаветівка.

Станом на 01.08.2011 року

Пилипівка 236 будинків населення 335 чол. площа 218.1 га

Королівка 314 будинків населення 480 чол. площа 254.2 га

Єлізаветівка 72 будинків населення 68 чол. площа 61 га

На території Пилипівської сільської ради розташовані:

- Будинок культури с.Пилипівка,

- Пилипівська ЗОШ І-ІІІ ступенів,

- Пилипівська медична амбулаторія,

- ФАП с.Єлизаветівка,

- Магазини та торгові павільйони.