Skip to Content

Великоснітинська сільська рада

 

Історія Великої Снітинки

Село Велика Снітинка Фастівського району Київської області розташоване за 7 км від районного центру та за 5 км від залізничної станції Снітинка. Населення – 2700 жителів.

До XVII ст. село носило назву Масани. В південній частині села протікає річка Снітинка, яка впадає в річку Унава, в північній частині села знаходяться витоки річки Стугна, що є притокою Дніпра. Село розміщене в лісостепові зоні, порізане численними ярами та балками, має близько 20 ставків. Самими мальовничими куточками є місцина під назвою Паліївщина з величезним ставом.

Перше поселення на теренах села відноситься до ХІІ ст. Це пам'ятник археології під назвою «Городище», як один із укріплених пунктів Київської землі для захисту від набігів половців. На території села виявлені і пам'ятки пізньоримського часу (друга чверть 1 тис. н.е.), що належить до Черняхівської та Київської археологічних культур, зокрема знайдена знаменита фібура з виямчистими емалями. Крім цього, на території села пізніми археологічними експедиціями виявлено чимало інших історичних знахідок, зокрема ремісничий центр III-IV ст. з виготовлення виробів із кісток і рогу. Завдяки розкопкам у Великій Снітинці «Фастівська археологія» вийшла за межі України: Снітинські знахідки експонувалися, як відомо, на тематичній виставці «Готи» в Мілані (Італія) 1922р. В західній частині села знаходяться так звані «Змієві вали». Чимало різних пам'яток археології відносяться до періоду Київської Русі.

Маємо і матеріальні пам'ятки козацького минулого нашого села: рештки городищ, своєрідних прикордонних застав. Так славні сторінки в історії села пов'язані із Фастівським полковником Семеном Палієм. Його ім'я носить вулиця в селі Велика Снітинка, над ставом Паліївщина колись були поселення козаків з Низу, їхніх нащадків й сьогодні називають Нижниками. На Паліївщині знаходилася пасіка Семена Палія, яка налічувала понад 1000 пнів. Там знаходиться й «замковище», місце поселення козаків, оточене глибокими ровами. Існують народні перекази, що Паліївщину відвідував і Т.Г.Шевченко, під час розкопок кургану Перепят в с.Фастівець (1845-46 р.), де він приймав участь на посаді маляра. Кобзар був зачарований піснями снітинських дівчат.

Жителі села Велика Снітинка завжди були вільнолюбивими, а тому приймали активну участь в боротьбі за свободу й незалежність в різні часи: від козаччини, гайдамаччини й до сучасних днів.

Так, на кутку села який зветься «Саперкою» в часи виступів декабристів проти царату стояла перша гренадерська рота 1-го батальйону Чернігівського полку.

Відомі й революційні події в селі 1904-05 р. В березні 1907 року в селі відбулася збройна сутичка між поліцією та селянами, які намагалися звільнити односельців заарештованих за поширення революційних листівок і антиурядових пропаганд І.Єгорова та К.Ганжу. У квітні 1912року відбулися страйки селян в 1918 році понад 200 жителів села боролися за радянську владу в складі партизанського загону О.Майданюка. Понад 200 односельчан не повернулося з фронтів Великої Вітчизняної війни, а 236 чоловік нагороджено орденами та медалями. Не оминуло село і чорні сторінки нашої історії. Так, за деякими даними під час голодомору 1933 року загинуло біля 300 односельчан, але скільки ніхто не знає. Постраждали односельчани і від політичних репресій сталінського режиму, але кількість репресованих невідома.

В роки радянської влади на території села було організовано 3 колгоспи:

- ім. Калініна – голова Хорват Франк Йосипович

- ім. Чапаєва – голова Лебединець Євген Анатолійович

- ім. 1-го Травня – голова Нижник Іван Васильович

Першим головою сільської ради був Нещедний Дем'ян Гаврилович.

В 1905 році вони були об'єднані в один колгосп ім.Калініна. Потім було організовано ряд радгоспів, а в 1972 році було засновано учгосп «Великоснітинський» і підпорядковано Українській сільськогосподарській академії.

Сьогодні на території села знаходиться велике сількогосподарське підприємство ВП НУБіП «Великоснітинське НГД ім.О.В.Музиченка» - яке носить ім'я славетного його директора Музиченка О.В.

Це сучасне сількогосподарське підприємство знане в Україні, яке являється навчально-дослідною базою НУБіП України. На його теренах проходять навчальні практики студентів, наукові дослідження провідних вчених-аграріїв держави. Господарство славиться високими досягненнями в сільськогосподарському виробництві.

Широким спектром в економіці села представлені й різні підприємницькі структури – це Фірма «Адоніс», ПП Нечай В.М., Фірма «Масан», та інші.

В селі знаходиться загальноосвітня школа І-ІІІ ст., мед амбулаторія сімейного типу, бібліотека, дитячий садок «Сонечко». Незважаючи на всі лихоліття вирощувало хліб і до хліба, піднімало народне господарство, ростило славних людей трударів.

Трудові подвиги односельчан відзначено державними нагородами:

1. Гаврильченко Микола Петрович
2. Коляда Юрій Іванович
3. Лагута Микола Савелійович
4. Лось Вацлав Віталійович
5. Герасименко Анатолій Степанович
6. Соснівський Андрій Іванович
7. Трофімова Зоя Йосипівна
8. Куца Ольга Миколаївна
9. Шабельник Єфросинія Іванівна
10. Турчин Надія Іванівна
11. Свинарчук Людмила Леонідівна
12. Говоданчук Володимир Петрович
13. Музиченко Олександр Васильович.

Своєрідними хранителями історії є заслужена вчителька – Петрашенко Галина Степанівна, яка охоче ділиться своїми знаннями з односельчанами.

В селі Велика Снітинка виросло число відомих людей:

- прозаїк, драматург і перекладач Кологойда Іван Гнатович, 1901р. народж., він є автором кількох п'єс «Перша весна» (1948), «Архітектор Дніпровий» (1949), ряду оповідань «Тривожні ночі» (1939), «За Волгою» (1942), «Рух часу» (1947), кіносценаріїв та ін.;

- Очеретний Антон Якимович, 1901-1967р., вчитель, писав оповідання для дітей та дорослих;

- Сало Ніна Михайлівна, 1977р. народж., молода журналістка дитячих радіопередач. Вийшла збірка новел для дітей, збірка творів «затамувавши дух», друкується в альманасі «Сонячна мальвія» та ін., член спілки письменників України;

- Проживав колись і самобутній художник Петрашенко Іван Степанович, вчителював все життя в Великоснітинській школі. Його картини бережуть багато односельчан;

- Кисленко В.А. – кандидат медичних наук.