Skip to Content

Волицька сільська рада

 

Волицька сільська рада

Село Волиця засноване за часів козацтва, приблизно в 1651-1680 роках, «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» складених Л. Похилевичь від 1864 року – відомо, що село Волиця, розміщене нижче по річці Унава, на лівому березі, в якому 595 душ, село «казенне».

Старожили розповідали, що багато років тому в селі було декілька хат збудованих вільними козаками, які з усіх боків були оточені лісом. В навколишніх селах жили пани, були суворі закони, за якими молоді люди не мали права одружуватися з людиною, що проживала в іншому селі. Всі, хто порушував цей закон, карався вигнанням із рідного поселення, такі подружжя оселялися в селі Волиця від слова «воля», тому село має назву Волиця.

Перші історичні відомості про Волицю пов'язані з католицьким єпископським Фастівським маєтком, який в 1843р. було переведено до державних володінь. Парафіяни Волиці в середині ХІХ ст. належали до церкви Іоанна Златоуста в Півнях.

До революції на околиці села був розміщений один з маєтків графині Браніцької, який був зруйнований під час революції.

Після революції під час колективізації в колгосп примусово заганяли населення. З села примусово було репресовано багато односельців.

В лісі поблизу села Волиця знаходиться козацька могила на якій 14 жовтня 2009 року встановлено та освячено хрест, також недалеко від села в лісі росте «Дуб Палія».

Колгосп ім. Ворошилова був заснований в 1924 році і певний час колгосп був міліонером.

Під час Великої Вітчизняної війни в селі проходила лінія фронту. За село полягло 55 воїнів, на околиці села загинув Герой Радянського Союзу Бояринцев Тимофій Олексійович. На фронтах війни загинуло 115 воличан. До Німеччини були вивезені більше 10 молодих людей.

Після війни колгосп відновили він мав назви: «Дружба», «Україна», «Більшовик», «Прогрес».

В селі під час голодомору 1932-1933 років померло близько 235 людей. На місці масового захоронення в 1933 році встановлено пам'ятний хрест.

За відновлення і трудову доблесть нагороджувалися Воличани:

Лиходько Галина Павлівна, орденом Трудової Слави ІІІ ступеня

Швець Микола Степанович, орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесний труд» та «Знак Пошани»

Павлівський Станіслав Степанович – медаллю «За доблесний труд»

Петренко Ніна Зіноїдівна – медалями «За трудову доблесть» та «Ударник 9-ї п'ятирічки»

Кравченко Олександр Кирилович – медаллю «За доблесний труд»

Музиченко Марія Пилипівна – орден «Знак Пошани»

Дяченко Тетяна Максимівна - медаллю «За доблесний труд»

Панченко Григорій Йосипович - медаллю «За трудову доблесть»

Дерманець Євдокія Данилівна - орденом «Знак Пошани» та «За доблесний труд»

Панченко Марія Федорівна - орден «Знак Пошани»

Кулініченко Ольга Михайлівна - медаллю «За доблесний труд»

Виросло чимало відомих людей села:

Швець Іван Васильович – капітан 1 рангу, який був головним водолазом спеціалістом рятувальної служби, нагороджений двома орденами Вітчизняної війни, двома орденами Червоної зірки, орденом Трудового Червоного Прапора і більше як 20-ма медалями;

Горбик Петро Петрович – старший науковий співробітник, завідувач відділу наноматеріалів, він із співробітниками і аспірантами створили нанокапсулу з функціями наноробота, що визнано кращим винаходом Всеукраїнського конкурсу «Винахід 2009 року»;

Маніта Олександр Григорович – доктор сільськогосподарських наук;

Дзізінський Олександр Олександрович – доктор медичних наук.

Інфраструктура сільської ради:

На території села діють:

Сільська рада, Будинок культури. Фельдшерсько-акушерський пункт, 2 магазини, поштове відділення, сільськогосподарське фермерське господарство «Родина», СТ «Настуся» та 7 приватних підприємців.