Для людей з вадами зору

Привітали з 100-річним днем народження найстаршу жительку села Дорогинка Фастівського району Марію Петрівну Нижник

П'ятниця, 03 травня 2019, 11:15 977

02 травня заступник голови Фастівської РДА Волков Ю.В., директор Фастівського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Воровська Л.О. спільно з сільським головою Андрійченком О.Г. тепло привітали з 100-річним днем народження найстаршу жительку села Дорогинка Фастівського району Марію Петрівну Нижник. Вона з вдячністю приймала адресовані їй теплі слова, залюбки спілкувалася з гостями та посадовцями району й села, розповіла про свій життєвий і трудовий шлях, про те, як усе життя вболіває за добробут людей, котрі її оточують.

100 років Марія Петрівна Нижник

А життя було важким, немов випробовувало на стійкість та терпіння...
Народилась Марія Петрівна 26 квітня 1919 року у сусідній Ярошівці. До війни зазнала чимало труднощів і радостей – ходила до школи, почала трудитись, аби батькам допомагати у домашньому господарстві. Щойно вийшла заміж за коханого Івана, як нагрянула Велика Вітчизняна, — провела свого судженого на фронт. А сама, разом з іншими жінками, трудилась на тих ділянках, де потрібні були її руки: рили окопи, обробляли землю. Вже під кінець війни отримала «похоронку» на чоловіка.
Пережила разом із земляками і повоєнну розруху, і голод, і нестатки, але залишилась такою ж людяною й відкритою до оточуючих.

Своїх дітей у Марії Петрівни не було і тому всю свою любов і доброту вона завжди віддавала односельцям. Вже сорокарічною вдруге вийшла заміж, перебралась в Дорогинку, де разом з чоловіком Антоном замість його старої батьківської хати побудували собі нову. В ній тепер і вікує. А на стіні, на видному місці – портрет її першого чоловіка Івана, якого не дочекалась з фронту...

Хто б не завітав до її затишної оселі – всіх зустрічає усміхненою і з радістю. Не зважаючи на поважний вік, не полишає звички трудитися біля землі – клопочеться на своєму городі, тримає в порядку обійстя, дуже любить доглядати за квітами. Але роки беруть своє. Якщо раніше встигала односельцям допомагати в господарстві чи догляді за дітьми, то тепер все частіше їй допомагає рідна племінниця і тезка Марія. Зважаючи на поважний вік і життєві обставини, М.П.Нижник з березня 1999 року перебуває на надомному обслуговуванні у районному територіальному центрі. Тож в домашніх клопотах їй приходить на виручку соціальний робітник Світлана Мельниченко, яку Марія Петрівна дуже шанує і каже, що вона «як донечка» у неї. І взагалі Марія Петрівна дуже вдячна тим людям, які її оточують турботою та увагою, допомагають долати труднощі, яких на долю цієї тендітної жінки випало вдосталь, але вона наперекір випробуванням залишається оптимісткою і дуже світлою особистістю. Можливо, саме за чисте сумління, уміння співпереживати, добрі справи Господь подарував їй таке довге й активне життя.

Сільський голова О.Андрійченко від себе особисто та від односельців подякував іменинниці за людяність, працелюбність (майже півсторічний трудовий стаж біля землі – у т.ч. бригадиром, дояркою, свинаркою, на інших ділянках роботи в місцевому колгоспі), за той позитив, який вона створює своєю присутністю в громаді.