У наші дні використання інформаційних технологій не має меж. Віртуальний простір переймає від реального все підряд, у тому числі й злочинність у її нових формах і проявах.

Напевно кожен вже чув про кіберзлочинність і, можливо, навіть особисто з нею зіштовхувався. Кіберзлочин включає в себе різні види злочинів, що здійснюються за допомогою комп’ютера і в мережі Інтернет.

Одними з найпоширеніших видів таких злочинів є:

• вішинг– вид кіберзлочинів, у якому в повідомленнях міститься прохання зателефонувати на певний номер з метою отримання конфеденційної інформації;
• соціальна інженерія-технологія управління людьми в Інтернет-просторі;
• протиправний контент– контент, який пропагаує екстемізм, терроризм, наркоманію,
• порнографію,культ жорстокості і насильства.

Об’єктом кіберзлочинів може стаи будь-який користувач інтернету. А під найбільшою загрозою опиняються діти, так як вони більшу половину свого вільного часу проводять в соціальних мережах. А тому стають одним із інструментів психологічної маніпуляції, виведення з рівноваги та залякування.

Діти скаржаться на те, що дорослі ними не цікавляться, не маютьбажання вислухати їх думку, врахувати побажання. Тому вони себе реалізовують у інтернет-спілкуванні, шукаючи собі однодумців, інколи «фальшивих» друзів. Потрапляючи в тенети кіберзлочинів. І це має стати попередженням для батьків, адже брак спілкування дітей з батьками може призвести до залежності дітей від віртуального світу.

Тому служба у справах дітей райдержадміністрації з метою захисту дітей від кіберзлочинності звертається з проханням не залишати дітей самих із собою, а для того, щоб уникнути загрози їхжиття в інтернет – просторі, участі в «групі смерті», самогубству та заподіяння тілесних ушкоджень, нам дорослим а особливо батькам, слід пильно ставитись до інтересів та способу життя дитини, а в разі виявлення тривожних ознак – пояснити підлітку необхідні правила власної безпеки і поведінки, та паралельно інформувати правоохоронні органи.

Головним механізмом забезпечення соціального захисту населення при оплаті житлово-комунальних послуг є програма житлових субсидій, яка діє в Україні вже понад 20 років. 

Завдяки програмі житлових субсидій малозабезпечені громадяни оплачують не повну вартість житлово-комунальних послуг, а лише частину платежу, яка залежить від розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу. Що менші доходи домогосподарства, то меншою є частка обов’язкової плати за житлово-комунальні послуги. Відповідно до норм Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 ,,Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива” (зі змінами) (далі – Положення), житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги в межах соціальної норми житла, соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і розміром обов’язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 

 Житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. Суми призначеної, але не виплаченої у зв’язку із смертю одержувача житлової субсидії виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія.

Отримання житлових субсидій не пов’язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.

В окремих випадках за рішеннями комісій, житлові субсидії непрацездатним непрацюючим особам, які проживають самі, а також дитячим будинкам сімейного типу можуть призначатися на норму, яка перевищує встановлену законодавством соціальну норму житла (далі - понаднормова площа житла).

Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлових субсидій на понаднормову площу житла приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства і переглядається у разі зміни складу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), складу сім’ї члена домогосподарства, працевлаштування таких осіб або виникнення у них інших джерел доходів.

Комісія має право призначити житлову субсидію на загальну площу житла з урахуванням понаднормової площі, яка не може перевищувати більш як на 30 відсотків соціальну норму житла, розраховану для домогосподарства, а для дитячих будинків сімейного типу - не більш як на 50 відсотків.

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.

До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії.

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Для призначення житлової субсидії особа подає до органу соціального захисту населення заяву про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами. Заява та декларація можуть бути подані органу соціального захисту населення особисто, або надіслані поштою чи в електронній формі через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики. 

Відповідно до підпункту 5 пункту 14 Положення житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо структурними підрозділами з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці (на дату надання такої інформації підприємствами – надавачами житлово-комунальних послуг) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії. До суми такої заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу не включається заборгованість, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв’язку з приведенням об’єму використаного побутовими споживачами природного газу у відповідність до стандартних умов при здійсненні відповідних комерційних розрахунків, а також заборгованість, що виникла у зв’язку з тим, що управитель багатоквартирного будинку, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, виконавець комунальних послуг не уклали договору з АТ ,,Ощадбанк” (його установами) для перерахування сум житлових субсидій у грошовій безготівковій формі. Разом з тим, за наявності заборгованості житлову субсидію може бути призначено на наступний період за рішенням комісії, утвореної органами місцевого самоврядування, на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства, з урахуванням обставин, що склалися. Таким чином, найбільш вразливі категорії населення забезпечуються державною підтримкою. Крім того, існує механізм реструктуризації заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг на підставі укладеного договору з надавачами цих послуг.  

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 247 ,,Про особливості надання житлових субсидій”, передбачено на період карантину додаткові заходи щодо соціального захисту осіб, яких звільнено з роботи у зв’язку з карантином (врахування до їхнього доходу під час призначення житлової субсидії розміру допомоги по безробіттю замість заробітної плати, яку вони отримували за попереднім місцем роботи).