На жаль, більшість працівників іноді свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати офіційну мінімальну заробітну плату, а решту, у вигляді так званої доплати – неофіційно З великою кількістю працівників роботодавці взагалі не укладають трудові договори задля мінімізації понесених витрат.

У нинішніх умовах дуже гострою є тема боротьби з виплатою заробітної плати у „конвертах”, реалізації гарантій оплати праці та організації заходів недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати. Від несплати податків та внесків із тіньових доходів країна щороку втрачає мільярди гривень доходів до державного і місцевих бюджетів та Пенсійного фонду України, а працівники залишаються без відповідного соціального захисту та належного пенсійного забезпечення. 

Працівники, які одержують заробіток „у конверті”, є заручниками самих себе, адже, отримуючи нелегальну винагороду в результаті домовленості з роботодавцем, вони позбавляють себе соціальних виплат та гарантій, а отже – стабільного та забезпеченого майбутнього.

З огляду на це, посилюється відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю, а саме: за допуск працівника до роботи без укладання трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час, у разі виконання роботи повного робочого часу, установленого на підприємстві; виплату зарплати без нарахування та сплати єдиного соціального внеску; недотримання встановлених законодавством мінімальних державних соціальних гарантій в оплаті праці; незаконне звільнення з роботи працівника; недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні та ін.

Так, 31 січня 2020 року Президент підписав Закон від 12.12.2019 № 378-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю, який набрав чинності з 2 лютого 2020 року. Цим Законом передбачені штрафи роботодавцям. Зокрема, за неоформлених працівників та заробітну плату «у конверті» застосовують штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (у 2021 році 60000 грн.) за кожного працівника, за повторне порушення протягом 2-х років такий штраф вже становитиме 30 мінімальних зарплат.

Шановні роботодавці! Подбайте про своїх найманих працівників. Забезпечте їм гідне майбутнє!

Головне  управління Пенсійного фонду України 

у Київській області

Цей рік видався дуже складним для малого та середнього бізнесу. Підприємці зазнали чимало втрат під час локдауну навесні, карантину вихідного дня та постійних карантинних обмежень. Чимало українців вже витратили заощадження на підтримку власної справи, провели перші скорочення і відчайдушно потребують порятунку. Аби допомогти бізнесу вижити, Рада ухвалила низку антикризових законів. На які ж  компенсації можуть розраховувати підприємці?

Закони на підтримку бізнесу

Допомогти підприємцям пережити кризу мають три закони. Перший закон № 4429 стосується соціальної підтримки. Відповідно до нього, ФОПи та наймані працівники, які постраждали через карантин, отримають одноразову матеріальну допомогу у розмірі 8 тисяч гривень. Згідно з прогнозами, на таку допомогу можуть розраховувати понад мільйон українців.

Ще один тип виплат спрямований на збереження робочих місць. Якщо власник бізнесу не закрився, але через карантин скоротив час роботи і відправив працівників у вимушену відпустку – держава виплатить 8 тисяч гривень за кожного працівника.

Заявку на отримання допомоги можна оформити на порталі «Дія» з 14 до 31 грудня включно. Для цього знадобиться електронний підпис та відкритий банківський рахунок у форматі IBAN. В уряді обіцяють, що заповнення заяви займе не більше 5 хвилин, а гроші автоматично будуть зараховані на рахунок після перевірки даних.

Закон також передбачає, що під час карантину і відразу після його закінчення не припинятимуть ліцензію на торгівлю алкоголем, навіть якщо підприємець вчасно за неї не заплатив. Для бізнесу, діяльність якого підпадає під обмеження, на період карантину скасовується орендна плата.

Другий закон № 4430 – це зміни до Податкового кодексу. Він передбачає низку послаблень для бізнесу, зокрема списання податкових боргів, звільнення від сплати єдиного соціального внеску та єдиного податку ФОП першої групи. Закон пропонує списати податкові борги до 3060 грн та відтермінувати борги до 6800 грн, які виникли до 1 грудня 2020 року.  Документ також пропонує списати штрафи та пені з податкових боргів, якщо їх погасять протягом шести місяців після набуття законом чинності. Від оподаткування також звільняється матеріальна допомога, яку громадяни та бізнес отримують від держави у зв’язку з карантином.

Останній закон № 4431 – це зміни до бюджету, які передбачають фінансування допомоги бізнесу за кошти Фонду боротьби з COVID-19. За інформацією уряду, загальна вартість пакету запланованої допомоги від держави – 14,6 млрд грн. Перші виплати мають відбутись уже до нового року.

Відтермінування касових апаратів

Крім антикризових законів, Рада також підтримала відтермінування введення РРО (Реєстраторів розрахункових операцій), яке вимагали підприємці. Закон переніс обов’язкове використання касових апаратів на 1 січня 2022 року для ФОПів другої – четвертої груп, які платять єдиний податок.

Також документ скасував штрафи за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО.

Важливо знати, що наступного року касові апарати будуть необхідними для підприємців, які реалізують побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарські засоби та вироби медичного призначення. Також РРО мають використовувати ФОПи, що надають посередницькі послуги щодо нерухомого майна, а також виробляють, постачають чи продають дорогоцінні вироби.

Фастівська ДПІ

ГУ ДПС у Київській області