З 20-ї години 24 лютого у всіх людей, хто приїжджатиме з країн, де зареєстровані випадки захворювання COVID-19, перевірятимуть рівень температури тіла.
Температурний скрінінг також буде проводитися для всіх пасажирів у основних аеропортах України та для подорожуючих через пункт пропуску “Тиса” на Закарпатті. Згодом такий самий режим працюватиме і на решті прикордонних пунктів.

Також вчора Бюро ВООЗ в Україні передало 30 наборів реагентів для тестування на COVID-19 до вірусологічної референс-лабораторії Центру громадського здоров’я України. Набори містять приблизно 3000 реакцій, чого вистачить для дослідження на захворювання понад 950 людей методом полімеразної ланцюгової реакції.

У світі станом на 25 лютого 2020 року зареєстровано 80 150 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 2 699 – летальні. Одужало вже 27 695 осіб.

Повідомляє пресслужба Міністерства охорони здоров’я України
https://moz.gov.ua/article/news/operativna-informacija-pro-poshirennja-koronavirusnoi-infekcii-2019-ncov-

Платіжки на теплоенергію для українців здешевшають на третину. Уряд за дорученням Президента України Володимира Зеленського розробив механізм, який дасть змогу знизити тарифи на тепло вже цієї зими.

Завдяки ухваленій 24 грудня постанові Кабміну, вже зараз теплопостачальники мають змогу перерахувати платіжки, враховуючи зниження ціни на газ. Це означає, що за грудень українці можуть отримати рахунки, в яких ціна на теплопостачання знизиться на третину. Відтак, тепло в середньому для громадян здешевшає на 300-400 грн на місяць.

Президент та Уряд надали всі відповідні інструменти місцевій владі. У свою чергу, прем’єр-міністр Олексій Гончарук звернувся до мерів із закликом прискорити цей процес. Тож тепер усе залежить від швидкості та ефективності органів місцевого самоврядування й теплокомуненерго.

Слід зауважити, що уряд застосував чисто ринкові принципи: йому вдалося зменшити ціну на газ, що опалює дві третини населення і відповідно впливає на суми тарифів. Тому популізму в цьому рішенні не знайти, як і жодного «ручного керування» цінами, яке завжди призводило до великих заборгованостей та енергозалежності від Росії.

«Українці повинні відчути зміни у своїх платіжках вже зараз, а не через 3-5 років. Ми дали необхідний механізм. Тепер  відповідальність — на владі на місцях», – зауважив Олексій Гончарук.

Проте зниження цін на тепло — лише перші кроки на шляху до справжньої енергонезалежності. Щоб досягти цієї мети, потрібні спільні дії громадян, громад та уряду.

Кабмін вже виступив з ініціативою масштабної програми енергомодернізації будинків, де вагому роль відіграватимуть громадські об’єднання у вигляді ОСББ, місцева влада та державна підтримка з боку бюджету.

Крім того, уряд разом із державним Фондом енергоефективності запроваджує пілотний проєкт, у якому місцева влада стане рушійною силою в модернізації будинку кожного українця.

Статутний капітал Фонду енергоефективності становить 2,7 млрд гривень. Це без урахування мультидонорського фонду з капіталом 100 млн євро для співфінансування проєктів Фонду енергоефективності.

Варто відзначити, що питання енергоефективності є комплексним. Тож воно потребує спільної та злагодженої роботи органів місцевого самоврядування, уряду та інвесторів.

На 2020 рік у держбюджеті уряд вже заклав додаткові 1,6 млрд грн в статутний капітал Фонду енергоефективності, 400 млн грн на теплі кредити та 7,5 млрд грн у Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР). Крім того, там закладена частина проєктів енергоефективності з модернізації муніципальних будівель, а також програми ЄІБ та ЄБРР як допоміжна складова для утеплення муніципальних будівель.

У перспективі також Кабмін ставить за мету разом з модернізацією будинків по кожному місту знизити споживання енергії щонайменше удвічі.

Наслідуючи приклад європейських держав, Україна поставила в пріоритет питання енергоефективності. І воно наразі активно втілюється в життя.

Цієї зими тепло подешевшає в середньому на 300-400 гривень. Відповідну постанову, яка дає змогу знизити вартість тарифів, ухвалив Кабінет міністрів 24 грудня за дорученням президента Володимира Зеленського.

В уряді пояснили: таке рішення — не популізм, адже ніхто вручну не керує цінами, бо це завжди призводило до великих заборгованостей та енергозалежності від Росії.

Кабміну вдалося зменшити вартість газу, тому відповідно повинні зменшитися й тарифи.

Тепер усе залежатиме від того, наскільки швидко й ефективно спрацюють органи місцевого самоврядування, очільники міст та теплокомуненерго — саме вони мають переглянути платіжки за грудень. Усі необхідні інструменти місцевій владі президент й уряд надали.

«Українці повинні відчути зміни у своїх платіжках уже зараз, а не через 3-5 років. Це не обіцянки, а реальна робота команди заради добробуту українців», — заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Зниження цін на тепло, додають у Кабміні, — лише перший крок до справжньої енергонезалежності. 2020 року уряд планує утеплити тисячу будинків, які втрачають забагато тепла взимку. Це пілотний проєкт, у якому місцева влада й ОСББ повинні стати рушійною силою.

«Питання енергоефективності — комплексне. Тому воно потребує злагодженої партнерської роботи органів місцевого самоврядування, уряду та інвесторів», — наголошують в уряді.

Нині статутний капітал Фонду енергоефективності становить 2,7 млрд грн.

Водночас ще є мультидонорський фонд з капіталом 100 млн євро для співфінансування проєктів Фонду. До того ж у держбюджеті на наступний рік Кабмін передбачив ще 1,6 млрд грн у статутний капітал Фонду енергоефективності, 400 млн грн – на  теплі кредити та 7,5 млрд грн – у Державний фонд регіонального розвитку. У ДФРР також є частина проєктів на енергомодернізацію муніципальних будівель.

Після такої модернізації люди отримають фактично нові відремонтовані будинки, а споживання енергії зменшиться щонайменше вдвічі. Це, своєю чергою, дасть українським сім’я змогу зекономити гроші.

Також масштабна тепломодернізація створить значний економічній імпульс і тисячі нових робочих місць. Тому енергоефективність для України, як і для більшості європейських країн, є одним з пріоритетів.