Дорогі українці!

Щойно ми почули голоси молоді - про Україну, про їхнє бачення майбутнього. Саме юному поколінню ми маємо насамперед пояснити, куди йдемо. Потрібна відверта і чесна розмова про ситуацію, що склалася. Необхідно представити стратегію розвитку країни на наступні роки й десятиліття: візію держави; місію, яку ми маємо здійснити; далекосяжні цілі та способи їх реалізації.

Події останніх років, як у нашій країні, так і на світовій арені, показали, що в України існує єдиний шлях зберегти нашу незалежність. Ми маємо стати великою європейською державою щасливих людей.

Можливо, комусь така мета видається надто амбітною, нереалістичною. Держава ще надто слабка. Так само, як і економіка, яка лише відновила своє зростання після затяжної кризи, пов’язаної із війною. І кількість бідних людей тому все ще надто велика.

Знаю, що мільйони українців з тривогою думають про сьогодення і не впевнені в дні завтрашньому. Свідомий, що пенсіонери переймаються перш за все тим, як вижити, бо криза найсильніше вдарила саме по них. А знекровлена держава не мала достатнього ресурсу для того, щоб належно їх захистити.

Я розумію тих батьків, які не можуть звести кінців у сімейному бюджеті. І мені добре відомо і про настрої молодих людей, які їдуть на навчання чи на роботу за кордон.

Не за чутками знаю про проблеми і низькі доходи вчителів, лікарів, інших працівників бюджетної сфери. Багато їжджу по країні і спілкуюся з людьми і чую чимало жорсткої критики і сприймаю її.

Прикро, що у Всесвітньому індексі щастя, який відображає добробут людей в різних країнах світу, Україну розмістили на дуже низькому місці, за межами першої сотні. Аналітики критикують цей індекс за відсутність твердих критеріїв багатьох його складових, за надмірну суб’єктивність тощо. Але здається, ми дійсно про себе думаємо, нібито ми є одна з найбільш нещасних, згорьованих націй світу.

Але водночас українські соціологи влітку вісімнадцятого року констатували, що дві третини українців називали себе щасливими людьми! І ця цифра на десять відсотків більше, ніж за рік до цього. Парадокс. На рівні індивіду переважна більшість почуває себе щасливими, а от як спільнота – ми нещасні. Принаймні, якщо вірити індексу.

І змінити такий стан – це є стратегічне завдання всіх гілок влади, інтелектуальної еліти країни, громадянського суспільства.

Два тижні тому Національний банк України оприлюднив головні макроекономічні показники минулого, 2018-го року. Статистичні дані хоча і не співпадають з настроями і відчуттями людей, свідчать, переконливо свідчать - найгірше точно позаду. Економіка після кількарічного спаду зростає 12 кварталів поспіль. Криза, спричинена війною, економічною агресією, торговельною блокадою з боку Росії - відступає. Відновлення економічного зростання відкриває, нарешті, і можливості для зростання реального добробуту.

Досягнувши макроекономічної стабілізації та відновлення зростання, ми нарешті створили основу для того, щоби почати наступ проти бідності. На моє глибоке переконання вона, бідність, є наш ворог, можливо не менший, ніж наш ворог – Російська Федерація.

І під  час переходу від глибокої кризи і боротьби за виживання до сталого розвитку дуже важливо тримати абсолютно правильну економічну стратегію. Ефективна соціальна політика може ґрунтуватися лише на вільній ринковій економіці. При цьому ми повинні зосередити соціальну підтримку, насамперед, на найменш забезпечених верствах населення, як-то самотні люди похилого віку, особи з інвалідністю, багатодітні сім’ї. Вони в умовах кризи страждають найбільше і найпершими, а от посткризове відновлення добробуту на жаль відчувають останніми.

Відповідальна економічна стратегія передбачає зменшення боргового навантаження на економіку. Бо здійснити стрибок з такими борговими гирями на ногах навряд чи вдасться. Прикували до них Україну інші політики, а звільняти її від цих кайданів випало нашій команді. І частка державного та гарантованого державою боргу у співвідношенні його до ВВП, хай там як, але протягом останніх років скорочується. І надзвичайно важливо, щоб і у подальшому бюджет був реалістичним, ухвалювався з мінімальним дефіцитом.

Відповідальна економічна стратегія робить країну цікавою для інвесторів. Найсвіжіший приклад: минулого тижня у Давосі було підписано дві важливих угоди на засіданні Інвестиційної ради при Президенті. Одна – про створення фонду для інвестування на 200 мільйонів доларів, хоча попередньо планувалося на 25% менше – перепідписали. І ці 200 мільйонів доларів мають спрямовуватись на малий та середній бізнес України. А інша – інша про будівництво найбільшої вітрової електростанції в Україні та однієї з найпотужніших вітроелектростанцій Європи загальною вартістю 400 мільйонів євро. Особливо приємно було почути прогноз президента Європейського банку реконструкції та розвитку, великого друга України Суми Чакрабарті про те, що Україна стане регіональним лідером у сфері відновлювальної енергетики. Хіба п’ять років тому про це хоча б мова йшла? Блискучий візит Прем’єр-міністра України до Норвегії – заплановані півтора мільярда доларів. І це все події одного тижня!

Відповідальна економічна стратегія диктує нам необхідність чітко визначити пріоритети і зробити акцент на тих секторах економіки, де ми можемо вийти на лідерські позиції. Вони стануть точками прориву, які підштовхнуть нас вперед. Вони принесуть кошти для того, щоби забезпечити відчутне підвищення рівня життя людей. До таких секторів я відношу агропромисловий комплекс, ІТ, машинобудування, туризм, логістику.

Населення світу щорічно зростає в середньому на 80-85 мільйонів і, за наявними прогнозами, до 2024 року перевищить вісім мільярдів. І всі хочуть їсти. Очевидно, тут – величезна ніша для України як до глобального аграрного лідера. Ми вже за ці п’ять років вийшли на перші місця в багатьох видах сільськогосподарської продукції, але ми маємо розуміти, що справжнє лідерство можливе лише за умови, коли експорт переробленої продукції буде значно перевищувати експорт сировини.

Наш IT-сектор зараз вже забезпечує майже 4% ВВП, дає роботу близько ста п’ятдесяти тисячам українців. І очікується, що в найближчі два роки ця цифра зросте до двохсот тисяч. Що вкрай важливо – йдеться про робочі місця з високим рівнем доходу. Саме ІТ-сектор може допомогти Україні збільшити частку середнього креативного класу. Це важливо для стабільності, для стійкості економіки, для стійкості країни загалом, для демократії це важливо, бо середній клас є опорою демократії. Але, щоб стати справжнім лідером у цьому секторі, мало надавати послуги, мало сидіти на аутсорсингу, треба переходити до реального внеску у вітчизняну економіку.

Завдяки цьому в Україну поступово прийде так звана четверта промислова революція. В індустрії ми маємо зробити ставку на високотехнологічні галузі з високою доданою вартістю. Традиційно в Україні сильними були і авіабудування, і космічна галузь, суднобудування, військово-промисловий комплекс. І кожне робоче місце в цих галузях забезпечує мінімум 10-15 робочих місць в галузях суміжних.

Перетворення України у транспортно-логістичний хаб Європи потребує модернізації транспортної інфраструктури. Україна вже, нарешті, увійшла до двадцятки країн за кількістю нових авіаційних ліній.

Децентралізація дає можливість приводити до ладу мережу доріг у регіонах і громадах. І будівництво доріг стало символом п’яти років – з 2014 по 2019. Це під час війни. Покращення ситуації з дорогами вже позитивно вплинуло на туристичну галузь. Море, гори, унікальні історичні пам’ятки – дуже важливо, що Україна має таку кількість привабливих маршрутів. Світ лише зараз відкриває для себе Україну. І вже точно ніхто не плутає нас ні з якою іншою країною. Це також досягнення останніх п’яти років. Але ми можемо увійти до десятка найпопулярніших культурно-туристичних напрямків в Європі. Туризм – це є колосальний ринок для малого та середнього бізнесу.

Перелічені п’ять стратегічних пріоритетів дадуть потужний поштовх нашій  економіці. Під них можна залучити мільярди доларів інвестицій. Їхня реалізація створить десятки тисяч малих підприємств, сотні тисяч робочих місць з достойною оплатою і  знизить, точно знизить рівень робочої еміграції українців. Більше того, поверне українців додому. Ця формула дасть перспективу  місту й селу, кожній громаді. Вона наповнить державний та місцеві бюджети,  дасть можливість підвищувати  зарплати бюджетникам, пенсії, соціальні виплати.  «Гроші ходять за людьми» - це принцип не лише децентралізації, але й освітньої реформи, змін в системі охорони здоров’я, будь-якої іншої реформи.  Люди – це головне. 

Саме таку візію пропоную нашому Уряду, який, згідно з Конституцією, розвиває соціально-економічну політику. Я впевнений в тому, що Уряд здатний реалізовувати зазначену позицію. І впевнений в парламентських перспективах нашої команди. І новий Уряд, який буде сформовано новою Верховною Радою буде проводити саме цю відповідальну, проукраїнську, європейську лінію.

І, врешті-решт, ця стратегія значною  мірою наблизить нас до соціальних критеріїв членства в Європейському Союзі.

Історики та філософи по-різному визначали роль і місце України в Європі. Одні казали, що призначення України бути мостом між Сходом та Заходом. Інші говорили про нас як про «браму Європи». Хтось назвав нас «несподіваною нацією». Та ще в двадцятих-тридцятих роках минулого століття найбільш проникливі українські інтелектуали писали, що майбутній процес об’єднання Європи не буде завершеним без входження до неї незалежної, суверенної, соборної української держави. Що Росія, яка володіла на той момент Україною, завжди проявлятиме імперські амбіції і намагатиметься підпорядкувати собі всю Європу. І дедалі більше політиків на Заході нарешті розуміють, що без членства України в Євросоюзі, без членства України в Північноатлантичному альянсі Європа точно буде в небезпеці.

Це не лише Україні потрібне членство. Це точно потрібно ЄС і НАТО, щоб Україна була повноцінним членом цих організацій.

Ми та Євросоюз наблизилися один до одного як ніколи.  І жодна держава, яка не є в НАТО, не має нині таких тісних відносин з Альянсом, таких тісних, як Україна зараз. Але, наголошую, лише повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО остаточно і незворотньо гарантує нашу державну незалежність і нашу українську національну безпеку. І до цих найпотужніших організацій ми вступимо як країна - регіональний лідер, як країна, яка вже суттєво посилила східний фланг Альянсу, як країна, яка захистила від російської навали не лише себе, а й всю європейську цивілізацію.

Звичайно, нам потрібен мир з Росією. Холодний, але мир. Люди втомилися від війни. І на цій болісній емоції невтомно грає російська пропаганда. Не лише вона, а й її  підбріхувачі всередині країни. Природно, що тема війни і миру – одна із головних на виборах, бо народ обиратиме не просто Президента, а Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. Я дуже уважно стежу за різними пропозиціями. Верзуть часом таке, ніби ми тут бавимося в олов’яних солдатиків, а не захищаємо країну у війні з другою за потужністю армією світу! Пропонують записати побажання Путіна у блокнот, а потім цей блокнот винести на референдум. Або пропонують стати перед Путіним на коліна чи в якусь іншу позу.  

Ще раз повторюю. Ворог прийшов не по Крим до нас, ворог прийшов не по Донбас до нас. Ворог прийшов по всю Україну, щоб повернути утікачку до тюрми народів, як влучно назвав Російську імперію ще двісті років тому французький мандрівник де Кюстін.

Мир – це є повне відновлення територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України. І нічого іншого. Мир - це беззаперечне визнання Москвою нашого права йти своїм шляхом. Ми маємо зробити усе, щоб ніколи більше Україна не мусила питати у Москви куди нам йти. Це право виключно українського народу. І цей шлях називається - геть від Москви! 

Друзі, ми продовжимо лінію на відновлення територіальної цілісності України політико-дипломатичним шляхом, забезпечуючи єдність проукраїнської коаліції в світі, в Європейському Союзі, використовуючи інструмент санкцій та механізм міжнародної місії ООН на всій території окупованого Донбасу.

Справжній мир обов’язково настане на нашій землі. Гарантувати мир може лише боєздатна армія – наша українська, патріотична, добре навчена, добре вишколена, добре озброєна, добре вдягнута… Ми – кращі  в світі! Українська армія день за днем ставатиме сильнішою. Протягом найближчих п’яти років нашою пріоритетною справою залишиться зміцнення Збройних Сил, їхня модернізація та оснащення новітніми зразками зброї та військової техніки, як українського виробництва, так і нарешті іноземного. З усього світу, від усіх наших партнерів до Збройних Сил приходить найсучасніші технології та озброєння, які дозволяють ефективно боронити Українську землю.

Дорогі українці!

Розумію, що не всі готові повірити в реалістичність заявленої мною стратегії. Невже нас одразу приймуть до  НАТО та Євросоюзу? Невже ми будемо великою країною та регіональним лідером? Чи справді станемо найкращими в цілих секторах економіки? Чи доживемо до високих зарплат, а тим більше гідних пенсій?

Друзі, хіба ми не досягали неймовірного протягом п’яти попередніх років, коли ми з вами рятували країну від розчленування, економіку від колапсу, тоді, коли здавалося, що він невідворотній, від війни?

Багато хто не вірив, що в чотирнадцятому році ми, зненацька заскочені російською агресією, збережемося як незалежна держава.  А ми з вами зберегли країну, відстояли нашу незалежність і заклали міцний фундамент для потужної європейської держави!

Багато хто не вірив, що ми здатні вибратися із економічної прірви. Через війну та окупацію ми втратили приблизно п'яту частину  промислових підприємств України. Одночасно Росія закрила для українських товарів свій ринок, на який колись припадала майже третина нашого експорту. Вона навіть перекрила транзит наших товарів до інших країн. Але завдяки Угоді про асоціацію та поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі з ЄС нам відкрився найбільший в світі європейський ринок. Економіка вистояла, почала зростати. І це власне, лише тепер відкриває можливості для підвищення рівня життя людей, і це лежить в основі стратегії, яку я сьогодні декларую.

Багато хто не вірив в серйозність наших намірів щодо децентралізації. Казали: ну хто ж відпустить фінансові потоки з Києва і передасть це громадам.

Але її перші результати вже втілені в дорогах, школах, дитячих садках, вуличному освітлені, взагалі – духу, який зараз панує в територіальних громадах: наближення людини, громадянина, громади і влади, де левову частину проблем людина може вирішити в себе, в громаді.

Багато хто не вірив, що ми колись зіскочимо з російської газової голки. Уявіть собі: ще десять років тому тодішній прем’єр-міністр зобов’язала Україну купувати у «Газпрому» чи то 52 млрд кубів газу чи то 41 мільярд кубів газу за принципом: «бери, або плати». Будеш брати чи не будеш брати – будеш платити з українського бюджету кошти Російській Федерації! Минулого року, 2018 року нам знадобилося імпортувати не 52 млрд, не 41 млрд, не 20 млрд, а лише 10,5 мільярдів кубів, тобто в п’ять разів менше. І це був імпорт з Європи, а в Росії ми газу не купуємо вже четвертий рік.

Багато хто не вірив, що Угода про асоціацію буде підписана і ратифікована. Багато хто не вірив, що ми виграєм у Росії дипломатичну битву за її ратифікацію. Хочу нагадати кроки Росії починаючи від референдуму в Нідерландах, і закінчуючи спробами блокування в Європарламенті.  Угода діє, і частка ЄС в нашому експорті перевищила 42%. Але це надійні 42%. Ніхто в жахливому сні не уявить собі, щоб він коли-небудь закрив ринок для українських товарів.

У 2024 році ми подамо заявку на вступ до Євросоюзу. Не маю жодного сумніву, що ми отримаємо і почнемо виконувати План дій щодо членства в НАТО.  

Я і зараз пам’ятаю, коли ми переконували щодо імплементації Плану дій щодо безвізового режиму з Європейським Союзом, багато хто говорив – цього ніколи не буде, це треба бути самогубцями для лідерів європейських країн, щоб в умовах кризи біженців надати безвіз для українців.  Більше того, окремі наші записні опозиціонери листи писали у Єврокомісію, Європарламент із проханням не надавати Україні безвіз, бо це має політичне забарвлення. Хоч би вибачились перед українським народом…

Багато хто казав, що цей безвіз нам і не потрібен, бо ніхто не зможе виїхати. Та за півтора роки понад два мільйони українців вже скористалися біометричними паспортами, не отримуючи віз, в тому числі і за рахунок лоукостерів. А кількість громадян, які отримали біометричні паспорти уже перевищує дванадцять мільйонів. Які ще потрібні докази?

Нарешті, Ваше Блаженство, Ваше Високопреосвященство, Ви можете підтвердити, що багато хто до останнього не вірив у незалежність української, автокефальної, помісної,  православної церкви. І Томос про автокефалію – це наша велика перемога. Для нас Томос – це як ще один Акт проголошення незалежності. Це ключовий елемент державотворення, яким не просто має право, а й повинен займатися Президент і вся наша команда. І я хочу подякувати кожному з вас і привітати з цим величезним досягненням. І реакція українського народу на нашу церкву… Подивіться яка фантастична. Подивіться: кожен день, без будь-якого втручання держави парафії приєднуються до нашої церкви.

Друзі, нам є чим прозвітувати суспільству. Наш успіх – результат поєднання глибокого розуміння проблем, твердої політичної волі й реальних кроків, а не пустопорожніх обіцянок та істеричних гасел.

Ми чекаємо найближчим часом, і я хочу привітати Андрія Володимировича Парубія, голосування Парламенту по змінам до Конституції. Браво! До Конституції входять зобов’язання всіх гілок влади забезпечити гармонізацію законодавства і вступ України до НАТО і до Європейського Союзу. Хто в це вірив? Що ми це зробимо незворотнім шляхом, шляхом внесення змін до Конституції?

Але чи сумнівається хтось з нас, що Росія прагне реваншу? Чи має хто сумнів в її бажанні втрутитися у виборчий процес для того, щоб зробити спробу насадити в Україні проросійську владу, забезпечити таку конфігурацію влади, яка заблокує процес європейської та євроатлантичної інтеграції?

Популісти теж наражають країну на серйозну небезпеку. Якщо їх не зупинити і якщо їх популістів допустити до влади, всі випробування, які люди пережили протягом останніх років внаслідок війни та економічної агресії з боку Росії, все виявиться марним. Своїми безглуздими експериментами популісти штовхають країну до нових політичних та економічних потрясінь. То що, ми хочемо наздогнати наших успішніших західних сусідів чи, навпаки, скотитися до рівня Венесуели? Саме другий шлях, не до Брюсселя, а до Каракаса, пропонує нам велика кількість кандидатів.

Не так давно хтось із опозиціонерів сказав, ніби бути популістом – це значить  служити людям. Ні, бути популістом – це значить брехати людям і дурити людей. І прирікати їх на злидні та страждання. Мадуро це наочно довів у Венесуелі, а деякі політикани хочуть поекспериментувати в Україні.        

Окремі кандидати пропонують повернення до авторитаризму. Хтось говорить про це прямо. А  хтось – свою мрію про одноосібну владу камуфлює в екзотичний проект так званої парламентської республіки канцлерського типу. З необмеженими повноваженнями канцлера і по суті однопартійним парламентом. І, до речі, цей небезпечний проект пропонує абсолютно неконституційний спосіб ухвалення нової Конституції в обхід Верховної Ради. І в заявленій ними концепції чомусь зникло Національне антикорупційне бюро, антикорупційні органи.

До речі, найближчим часом завершиться конкурс із формування Вищого антикорупційного суду. Громадська рада міжнародних експертів разом з Вищою кваліфікаційною комісією суддів відсіяли 42 учасники із 113 розглянутих кандидатур. Серед тих, хто покинув конкурс – судді, які переслідували учасників Майдану, кандидати із сумнівними статками чи етичними порушеннями. Новий суд запрацює вже цього року, і це свідчить, що боротьба з корупцією залишається нашим стратегічним пріоритетом.  

Україна піднялася на десять сходинок, покращивши свої позиції в рейтингу Міжнародної антикорупційної організації Transparency International. Його оприлюднили буквально сьогодні вранці. Але, попри прогрес, звичайно, не задоволений нашою загальною позицією. Навіть при тому, що ситуація стала кращою, ніж в Росії, ми все ще сильно відстаємо від найближчих сусідів по Євросоюзу. Хоча в рейтингу Doing business ми вже обігнали деякі країни-члени Європейського Союзу. Однак, протягом чотирьох років щоразу додаємо по кілька балів. Тож за п’ять найближчих років, зберігаючи такі темпи, наздоженемо найближчі до нас країни Європейського Союзу.

Дорогі українці!

Загрози проросійського реваншу, популізму і авторитаризму – це загрози різного плану. Але кожна з них рівною мірою несумісна з європейським вектором розвитку України, кожна суперечить європейським політичним стандартам.  А відтак, якщо не відвести ці загрози, не зупинити їхніх носіїв – Україна сама впаде у смертоносні обійми Росії. 

Почуття глибокої відповідальності перед країною, перед сучасниками, перед минулими і прийдешніми поколіннями спонукали мене прийняти рішення кандидувати ще раз на посаду Президента України.

Прошу у виборців мандата на те, щоб гарантувати незворотність європейської та євроатлантичної інтеграції, гарантувати незворотність нашої незалежності. Щоб відновити територіальну цілісність країни і принести вигідний Україні мир. Щоб завершити побудову сильної успішної держави, здатної забезпечити порядок, добробут і безпеку кожного українця. Бо добробут, безпека, порядок – не менш важливі, ніж армія, мова, віра. Щоб над міцним фундаментом, який ми заклали за п’ять років, звести добротні стіни та надійний дах.

У моїй президентській роботі траплялося різне: успіхи і невдачі, точні розрахунки і помилки,  приємності і прикрощі, радості й печалі, чесноти і недоліки. Слава Богу, є чим пишатися і, ніде правди діти, є за що вибачатися. Але кожен мій крок, вдалий чи ні, ніколи не суперечив стратегії на повний розрив з колоніальним  минулим, на власний шлях України, на цивілізаційний союз з Європою.

Не маємо права зупинитись на півдорозі. Місія нашого покоління – довести до успішного завершення побудову міцної української держави. Яка б стала наочним свідченням того, що прагнення багатьох українців та жертви в ім'я великої державницької ідеї не були марними. Яка б стала втіхою для тих, хто поклав на цей вівтар своє життя. І комфортною домівкою для всіх нас і наших нащадків.

То хай же буде тепер так, як розсудить український народ. Народ, з яким я йшов непростим шляхом упродовж п'яти років. Частиною якого завжди був, є і буду. Буду і у спалахах Майдану, і разом з воїнами на передовій; відвідуючи найвіддаленіші громади в областях, і під час важливих доленосних зустрічей.

Протягом усього цього складного часу поруч зі мною моя сім’я: Марина, молодші діти Євгенія, Олександра, Михайло. Старший син Олексій і Юлія за час мого першого президентства подарували двох онуків, Лізу та Петра Олексійовича-молодшого, який народився майже в день інавгурації. Я безмежно вдячний своїй родині, бо завдяки підтримці, завдяки розумінню й завдяки любові я почуваю себе щасливою людиною навіть у  моменти, коли в роботі неймовірно важко.

Завершуючи п’ятирічну каденцію, стартую знову заради збереження стратегічного курсу на Європейський Союз та НАТО, курсу на перетворення України у велику успішну країну щасливих людей. Разом ми переможемо!

За Україну! За її волю! За честь, за славу, за народ!

Слава Україні! 

Учасникам АТО !

• Санаторно-курортне лікування:

Лікування здійснюється за вибором заявника в будь-який період в санаторії відповідного профілю. Термін оздоровлення – 18 календарних днів

• Психологічна реабілітація

Психологічна реабілітація проводиться в лікувально-оздоровчому закладі або в іншому закладі, який має ліцензію на її проведення, за вибором заявника

• Професійна адаптація

Навчання проводиться протягом року за будь-якими професіями в навчальних закладах за вибором заявника

• Забезпечення засобами реабілітації

Проводиться шляхом видачі направлення заявнику та укладання договору між управлінням, учасниками бойових дій АТО та підприємством. 

• Пільги на оплату житлово-комунальних послуг

- 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством;

- 75-процентна знижка плати за користування житлово-комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.

Чорнобильцям !

• Санаторно-курортне лікування:

Лікування здійснюється щороку за вибором заявника в будь-який період в санаторії відповідного профілю. Термін оздоровлення – 18 календарних днів

• Допомога у разі вивільнення працівників

Допомога виплачується у разі вивільнення працівників у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату.

• Виплата різниці в заробітку при переведенні на нижчеоплачувану роботу

Різниця виплачується при переведенні у зв’язку із станом здоров’я до встановлення інвалідності або одужання, але не більше одного року

• Компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, які стали інвалідами та сім’ям за втрату годувальника

Одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії, які стали інвалідами внаслідок аварії, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, сім’ям, які втратили годувальника та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

• Щорічна допомога на оздоровлення

Виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.

• Щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника

Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім’ї годувальника, які були на його утриманні. Дітям компенсація призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

• Знижка плати за користування житлом, комунальними послугами

Надається 50-процентна знижка плати за користування житлом, комунальними послугами  у межах середніх норм споживання, передбачених законом. Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.

•  Компенсація вартості продуктів харчування

Громадянам, віднесеним до категорії 1компенсується 50 %, а категорії 2 – 25 % вартості продуктів харчування за медичними нормами.

• Безплатний або з 50% знижкою проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України і назад

Автомобільний, повітряний, залізничний, водний транспорт з правом першочергового придбання квитків

• Отримання додаткової відпустки строком 16 календарних днів

Державна соціальна допомога: види допомог

• По вагітності та пологам
• Допомога усиновлення
• При народженні дитини
• Опіка та піклування
• Одиноким матерям
• Тимчасова допомога
• Соціальна допомога малозабезпеченим
• Допомога дітям   з інвалідністю та  особам з інвалідністю з дитинства
• Особам без права на пенсію
• Щомісячна грошова допомога особам, які проживають з інвалідом І ,ІІ гр. п/з
• Особам , які не набули права на пенсію
• Компенсація по догляду за пристарілими
• Допомога на дітей - сиріт у ДБСТ та ПС
• Компенсація особам, які надають соціальні послуги
• Адресна допомога внутрішньо переміщеним особам

Соціальна допомога особам з інвалідністю !

• забезпечення автомобілями

Автомобілями, отриманими головними управліннями як гуманітарна допомога, забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю (за бажанням їх законних представників), які перебувають на обліку в структурних підрозділах соціального захисту населення безоплатно в порядку черговості.

• санаторно-курортне лікування

   Лікування здійснюється щороку за вибором заявника в будь-який період в санаторії відповідного профілю.

•  забезпечення технічними засобами реабілітації

Здійснюється шляхом укладення договорів між управлінням, особами з інвалідністю та підприємством.

• виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-травня

Виплата особам з інвалідністю внаслідок війни I, II та III груп, учасникам війни ,членам сімей загиблих і дружинам померлих осіб з інвалідністю, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

•  виплата одноразової матеріальної допомоги малозабезпеченим особам, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю.

Надається у разі тривалої хвороби, смерті близьких родичів, стихійного лиха та інших особливих обставин один раз на рік у розмірі 50% відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

•  виплата компенсацій на бензин, транспортне обслуговування та ремонт

Грошова компенсація на транспортне обслуговування виплачується особам з  інвалідністю, законним представникам дітей з інвалідністю, які перебувають на обліку для одержання автомобілів.

• встановлення статусу

Особам з інвалідністю внаслідок війни, членам сім’ї загиблого, учасника війни, ветерана праці.

Субсидії

Житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо і розміром обов’язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

9 січня під керівництвом заступника голови адміністрації Юрія Волкова відбулось засідання постійної комісії  Фастівської райдержадміністрації з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

На засідання розглядались наступні питання:

1. Про затвердження алгоритму дій у випадках виникнення несприятливих погодних умов та надзвичайних ситуацій у зимовий період.

2. Про стан зберігання хімічно небезпечних речовин (хімікати, пестициди) на території Фастівського району, готовність служб у разі загрози виникнення надзвичайних подій внаслідок потрапляння небезпечних речовин в навколишнє середовище.

3. Про підсумки купального сезону 2018 року, стан дотримання Правил охорони життя людей на водних об’єктах України та Плану- заходів щодо запобігання загибелі людей на водних об’єктах Київської області у 2018 році затвердженого протоколом обласної комісії з питань ТЕБ та НС від 15.03.2018 №3.

4. Про стан забезпечення засобами індивідуального захисту непрацюючого населення та працюючого персоналу об’єктів, які потрапляють в зону можливого хімічного забруднення від хімічно небезпечних об’єктів, а також працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту.

5. Щодо розгортання пунткту обігріву ДСНС в разі винекнення надзвичайної ситуації для обігріву особового складу на місці виконання завдань за призначенням.

6. Про забезпечення лабораторного контролю за станом води в водогонах на території Фастівського району.

7. Про надання рекомендацій по обстеженню гідроспоруд (підготовка до пропуску повені та дощових паводків).

Протягом 2018 року послугами Фастівської міськрайонної філії Київського обласного центру зайнятості скористалась  2801 особа. Серед них 840 становили жінки; 561 – молодь віком до 35 років; 815 – особи, які проживають у сільській місцевості; 503 – особи, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

Серед незайнятого населення, що перебувало на обліку у Фастівській міськрайонній філії протягом 2018 року особи, які займали робітничі  місця склали 650, посади службовців – 647, решта особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки. Особи, які не були зайняті до 1 року – 1311 осіб. Повну вищу освіту мали 421 особа, базову та неповну вищу – 316, професійно-технічну  - 299, повну та базову загальну середню – 383.

Всього протягом січня – грудня 2018 року на Фастівщині працевлаштовано за направленням служби зайнятості 755 осіб, в тому числі 121 особа, що має додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

 Завдяки активній співпраці у 2018 році 295 роботодавців подали до центру зайнятості 2042 вакансії. Також у 2018 році 7 роботодавців скористалися можливістю отримання компенсації фактичних витрат сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштування безробітних осіб на новостворені робочі місця.

Серед пріоритетних напрямків роботи Фастівської міськрайонної філії щодо сприяння зайнятості населення є розвиток підприємницької ініціативи серед безробітних, завдяки якому громадяни повертаються до продуктивної праці. За рахунок виплати одноразової допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю 5 осіб у 2018 році започаткували власну справу, в тому числі 3 учасники бойових дій та 1 внутрішньо переміщена особа. Колишні безробітні вирішили спрямувати свої сили на реалізацію самих різноманітних бізнес-ідей, а саме: відкриття психологічного кабінету, надання послуг із шиномонтажу, відкриття приватного медичного кабінету, виробництво рекламної продукції, створення перепелиної ферми.

З метою забезпечення професійно-кваліфікаційного рівня шукачів роботи вимогам роботодавців, за сприяння служби зайнятості 145 безробітних Фастівської міськрайонної філії   проходили професійне навчання, з них  під конкретне замовлення роботодавців 113 осіб. Після проходження навчання 112 безробітних працевлаштовані.

Одним з основних видів тимчасової зайнятості населення є організація громадських та інших робіт тимчасового характеру. У 2018 році до участі в таких роботах за направленням служби зайнятості залучено 439 осіб, що перебували на обліку у Фастівській міськрайонній філії.

 Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=fYXzHkHau4c

Цивільний кодекс України визначає поняття спадкування в Україні. Це передбачено стаття 1216 ЦК України. Так, спадкування — це перехід матеріальних та нематеріальних цінностей, прав та обов’язків від особи, яка померла, до її спадкоємців.
Спадкування буває за законом та за заповітом.
У разі, якщо померла особа не залишила заповіту, в якому особисто визначила спадкоємців, то спадкоємцями в рівних частках вважаються родичі першої черги. У разі відсутності спадкоємців першої черги право на спадкування отримують родичі ближчого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця.
Цивільним кодексом України встановлено наступні черги спадкоємців:
(ст.ст. 1258, 1261, 1262, 1263, 1264, 1265 ЦК України)

• 1 черга - діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
• 2 черга - рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
• 3 черга - рідні дядько та тітка спадкодавця.
• 4 черга - особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
• 5 черга - інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Крім того, варто пам’ятати, що у разі спадкування за заповітом малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Важливим аспектом є те, що до складу спадщини входять всі права та обов’язки, які належали спадкодавцю та не припинились на момент його смерті.
До складу спадщини також входить право на земельний пай.
Земельний пай — це умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства, закріплена за конкретною особою.
Право на земельний пай посвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай).
Щоб отримати земельний пай у спадок, спадкоємцям необхідно протягом шести місяців з дня відкриття спадщини звернутися до нотаріуса особисто з заявою про прийняття спадщини.
Варто зазначити, що в Україні спадкування є універсальним, тобто у разі прийняття спадщини приймаються всі існуючі права та обов’язки померлої особи, вибірково відмовитися від якоїсь складової спадщини неможливо.
Право власності на пай переходить до спадкоємців на загальних підставах.
У випадку неприйняття спадщини в межах визначеного строку спадкоємці вважаються такими, що пропустили строк її прийняття. Поновити даний строк можливо лише в судовому порядку і в випадку визнання судом поважними причини такого пропуску, однак варто зазначити: якщо спадкоємець проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців не повідомить нотаріуса про відмову від спадкування.

До заяви на прийняття спадщини спадкоємцям необхідно додати наступні документи:

1. Документ, що посвідчує право власності спадкодавця на земельний пай
2. Свідоцтво про смерть спадкодавця.
3. Заповіт або документи, який є доказом факту родинних відносин зі спадкодавцем (свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин ).
4. Паспорт спадкоємця.
5. Ідентифікаційний код спадкоємця.
6. Документи, що підтверджують місце відкриття спадщини (довідка житлово-експлуатаційної організації, довідка правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію постійне місце проживання спадкодавця; запис у будинковій книзі про реєстрацію постійне місце проживання спадкодавця, довідка адресного бюро, довідка райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою).

У разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз’яснює спадкоємцям їхнє право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини.
У такому разі місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили.
За наявності у спадковій справі всіх необхідних документів нотаріус видає спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину. Саме цей документ надасть спадкоємцям право розпоряджатися успадкованим майном, зокрема, здавати пай в оренду сільськогосподарському підприємству.
На підставі вказаного свідоцтва спадкоємець за бажанням має можливість у визначеному законодавством порядку виділити земельну ділянку в натурі та оформити державний акт на право приватної власності.
У разі відсутності у спадкоємців документів, необхідних для прийняття спадщини, потрібно звернутися до місцевого суду з позовом про визнання права на земельний пай у порядку спадкування.

Перелік документів, які необхідні для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Для проведення держаної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, необхідно врахувати наступне, а саме, що громадянам необхідно діяти в межах Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так,  стаття 2 зазначеного закону визначає нам наступне:  державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Національне законодавство виділяє перелік речових прав та їх обтяжень, які підлягають державній реєстрації.

Державній реєстрації прав підлягають:

1) право власності;

2) речові права, похідні від права власності:

• право користування (сервітут);
• право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
• право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
• право господарського відання;
• право оперативного управління;
• право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;
• право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
• іпотека;
• право довірчої власності;
• інші речові права відповідно до закону;

3) право власності на об’єкт незавершеного будівництва;

4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження, ст. 4 ЗУ«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Процедура державної реєстрації права власності нерухомого майна регламентується Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

Для державної реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

2) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об’єкт, подаються:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

2) витяг з Єдиного реєстру об’єктів державної власності щодо такого об’єкта (уразі державної реєстрації права державної власності);

3) документ, що підтверджує факт перебування об’єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності);

4) документ, що підтверджує факт відсутності перебування об’єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Для державної реєстрації права власності у зв’язку із зміною суб’єкта такого права в результаті реконструкції об’єкта нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об’єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки подаються:

1) документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

3) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалась у результаті спільної діяльності).

Уразі зміни відомостей про об’єкт нерухомого майна, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни такі відомості вносяться до Державного реєстру прав відповідно до законодавства поза процедурою державної реєстрації прав.

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Для державної реєстрації права власності у зв’язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються:

1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до ЗУ «Про нотаріат»;

3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);

4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Для державної реєстрації права власності у зв’язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна урезультаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи подаються:

1) документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) ліквідаційний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, та письмова заява таких осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна або рішення відповідного органу про подальше використання зазначеного майна (у разі ліквідації юридичної особи);

3) передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи (у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи);

4) розподільний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про поділ юридичної особи або виділ з неї нової юридичної особи (у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи).

Для державної реєстрації права власності у зв’язку з передачею майна у власність фізичним та юридичним особам, що вийшли із складу засновників (учасників) юридичної особи, подаються:

1) документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

1^-1) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до ЗУ «Про нотаріат»;

2) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом, про передачу майна у власність фізичній або юридичній особі, що вийшла із складу засновників (учасників) юридичної особи.

Для державної реєстрації права власності у зв’язку із виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються:

1) свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою;

2) акт приймання-передачі нерухомого майна.

Для державної реєстрації права власності у зв’язку з поверненням майна у власність реабілітованим громадянам подається рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих про повернення майна реабілітованій особі.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об’єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об’єктів, або об’єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об’єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об’єкта цивільних правовідносин.

Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об’єднання, подаються:

• документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).

Для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об’єднання, подаються:

• документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
• документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (крім випадків, коли об’єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об’єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення);
• технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна;
• документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об’єднання таких об’єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об’єднання майна, що перебуває у спільній власності, крім документів, передбачених пунктом 54 цього Порядку, також подається:

• письмова згода всіх співвласників на проведення поділу або об’єднання майна, що перебуває у спільній власності.

У разі коли в результаті поділу або об’єднання майна, що перебуває у спільній власності, змінюється розмір часток у такому праві спільної власності, також подається письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно.

При цьому право спільної власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об’єднання майна, не припиняється.

Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються:

1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду;

2) документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.

У разі коли в результаті виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, у співвласників, які не здійснювали виділ в натурі частки, змінюється розмір часток у праві спільної власності, подається також письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно.

Під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що залишається у спільній власності після виділу в натурі частки одного із співвласників, державний реєстратор зазначає рівні частки у праві спільної часткової власності на таке майно, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту, або якщо інше не встановлено законом.

Для державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, також подається документ, що підтверджує наявність факту згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна.

Дія цього пункту не поширюється на випадки:

• державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, реєстрація яких проведена до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
• державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;
• державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду;
• державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається в результаті його примусової реалізації відповідно до закону.

Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Для державної реєстрації права власності на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність також подаються:

1) рішення правонабувача майна, уповноваженого ним органу про надання згоди на передачу об’єкта нерухомого майна;

2) акт приймання-передачі такого об’єкта нерухомого майна.

Для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються:

документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені ст. 27  Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб’єкта права власності - спадкодавця з обов’язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Уразі коли нерухоме майно розташоване в межах декількох територій - Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва чи м. Севастополя, державна реєстрація прав проводиться в межах однієї території, що обрана заявником.

Для державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні:

для відповідної реєстрації документи, передбачені ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»  що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника.

Для державної реєстрації права власності у разі розірвання договору, за яким відбувся перехід права власності на нерухоме майно, на підставі рішення суду подаються документи:

необхідні для відповідної реєстрації, передбачені ст. 27  Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно відчужувача до укладення такого договору.

Для державної реєстрації права власності у разі переведення прав та обов’язків покупця за договором, за яким відбувся перехід права власності на нерухоме майно, на підставі рішення суду подається також примірник (дублікат) такого договору.

Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва подається:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (крім випадку, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

3) технічний паспорт на об’єкт незавершеного будівництва.

Документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, обов’язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в зазначеному Реєстрі.

Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, що підлягає приватизації, подається:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (крім випадків, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли за рішенням державного органу приватизації продаж об’єкта незавершеного будівництва здійснюється під розбирання без земельної ділянки);

2) копія наказу Фонду державного майна про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;

3) копія наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об’єкта;

4) технічний паспорт на об’єкт незавершеного будівництва.

Сьогодні в Україні згадують події 29 січня 1918 року, відомі як бій під Крутами. Ця битва - символ героїзму української молоді. Тоді холодного січневого дня 1918 року в нерівному бою проти переважаючих сил ворога виступили зовсім юні, але нескорені захисники своєї Батьківщини.

Це важлива дата для кожного українця, а особливо для тих, хто зараз захищає нашу країну.

Виклики, що постали перед Україною сьогодні, виховують нове покоління Героїв. Сотні прикладів мужності і жертовності наших воїнів задля миру на рідній землі, спокою у домівках та достойного майбутнього дітей доводять усьому світу нашу готовність відстоювати незалежність своєї держави.

Ми вшановуємо героїзм української молоді, справжніх патріотів, які загинули у нерівному бою, виборюючи українську державність. Ці хлопці подали усій нашій нації приклад щиросердного служіння своїй країні. 

Слава Україні! Героям Слава!

З початку 2019 року в Україні від кору померли п’ятеро людей, захворіли – 8,5 тисяч. Епідемію не оголошено, однак ситуація із захворюваністю в Київській області, як і по всій Україні, залишається досить непростою.

Приміром, 27 січня 2019 року, до Бориспільської центральної районної лікарні з підозрою на кір звернулося 6 жителів міста та 4 з різних сіл району. Станом на 28 січня 2019 у Фастівському районі зареєстровано 5 випадків захворювань на кір, з них 2 дітей. Загалом же по області, за статистичними даними, з початку року за медичною допомогою з підозрою на кір звернулося 297 осіб, з них 152 дітей та 145 дорослих. Госпіталізовано 220 осіб, з яких дітей до 17 років – 107. Лабораторно підтверджено захворювання на кір у 17 випадках, з них у 15 дітей.

Протягом 2018 року на Київщині захворіло з підозрою на кір 1841 особа, з них дітей – 858 (46, 6 %). Отримало стаціонарне лікування – 1368 хворих, серед них 589 – це діти. Лабораторно підтверджено – 631 випадок, з них у дітей – 309. Зареєстровано 34 спалахи кору. Від ускладнень кору померла одна дитина.

Складна епідеміологічна ситуація з поширенням кору в Україні виникла не сьогодні і не вчора, а внаслідок антивакцинальної кампанії, яку розгортають протягом останніх 10 років.

Батьки, які не вакцинують дітей, без особливих на те причин, мають розуміти, що несуть загрозу як власним дітям, так і іншим членам суспільства. Адже єдиний спосіб запобігти ускладненням і смерті від кору – є вакцинація.

В багатьох країнах світу діти не можуть відвідувати школи та дошкільні навчальні заклади, якщо їм не зробили щеплення за календарем. Крім того, в Австралії сім’я може отримати соціальні виплати лише за умови, що дитина отримала усі планові вакцини.

Що важливо знати про кір?

Вірус кору (Morbillivirus) передається повітряно-крапельним шляхом, причому може жити в повітрі до двох годин після того, як у приміщенні його залишила хвора людина. За статистикою, якщо 10 людей, які не мають імунітету до кору, проконтактували із хворим, то щонайменше 9 з них будуть інфіковані.

Симптоми кору

Кір дуже легко сплутати зі звичайною респіраторною інфекцією, а висипку часто сприймають як прояв алергії. Хвороба має два періоди. Інкубаційний триває мінімум тиждень, симптоми ще не проявляються. У цей час відбувається «накопичення» вірусу в організмі. Далі – катаральний – проявляється сухий кашель, температура до 38-39°, кон’юнктивіт, склерит, світлобоязнь, нежить, може бути пронос та блювота.

Висип під час кору

Висип можна помітити на слизовій оболонці ясен, щік та губ ще до проявів висипів на тілі. На 4-5 день хвороби з’являється червоний висип. Починається класично за вухами, потім обличчя, протягом кількох днів розповсюджується на тулуб та кінцівки. Кір характеризується тим, що після висипу на цих місцях залишається пігментація.

Тривалість хвороби

Хвороба з симптомами триває до 4 тижнів і більше. Людина вважається заразною в останні 24-48 годин інкубаційного періоду, тобто до появи висипу, а також 4 доби після його появи.

Ускладнення, які викликає кір

Захворювання на кір може може призвести до серйозних ускладнень – пневмонії, стенозуючого ларинготрахеобронхіту, енцефаліту (запалення мозку), ентероколіту (запалення товстої та тонкої кишок), міокардіту, а також до інвалідності та смерті.

Коли вакцинуватися?

В Україні згідно Календаря щеплень, першу вакцинацію від кору дитина отримує в 1 рік, після чого ревакцинацію повторюють у 6 років. Ці дві дози вакцини забезпечують захист організму, у разі хвороби – зменшують ризик тяжких ускладнень.

Якщо ви не впевнені, що маєте вакцину, можете перевірити наявність імунітети, здавши аналіз крові, який визначить титри igg проти вірусу кору. Коли антитіл не буде виявлено, це свідчитиме, що імунітет до хвороби відсутній, тому потрібно вакцинуватися. Вам слід ввести щонайменше одну дозу вакцини КПК, а для найкращого захисту – і другу дозу через місяць.

Наголошуємо, вакцин, необхідних для захисту смертельно-небезпечних інфекцій, в Київській області є в достатній кількості. Протягом 2018 року Київщина була забезпечена на 100% вакцинами для профілактики туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, гемофільної інфекції, вірусного гепатиту В.

Що стосується вакцини для профілактики кору, паротиту та краснухи, протягом 11 місяців було забезпечення на 75%, а вже у грудні отримано ще додатково 20 тис. 140 доз вакцини КПК, що забезпечує потребу на 98%.

Департамент охорони здоров’я Київської облдержадміністрації закликає батьків обов’язково вакцинувати дітей, дотримуючись термінів Календаря щеплень (https://goo.gl/FG2opw), і якомога швидше надолужити щеплення, якщо пропустили планову вакцинацію.

Вакцинуватись за Календарем і надолужити пропущені щеплення можуть безоплатно усі діти до 18 років, а також дорослі з груп ризику – військові, учасники ООС, студенти, освітяни та медики.