ШАНОВНІ БАТЬКИ!  Якщо Ваша дитинина навчається в учбовому закладі на контрактній основі, Вам необхідно ознайомитись!

 Відповідно до Закону України  від 01.01.2017 за № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме до правил включення до податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб оплаченої вартості навчання фізичної особи.

Відповідно до п.п. 166.3.3 ч. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України «Податкова знижка»:

«суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення».

Для відшкодування грошових коштів у вигляді податкової знижки, до Територіальних органівГоловного управління Державної Фіскальної служби у Київській області необхідно надати наступні документи (оригінали та копії):

• паспорт громадянина України;
• карткаплатникаподатків(ідентифікаційнй код/ідентифікаційний номер);
• довідка з місцяроботи про доходи отримані в звітному(календарному) році(2016, з вказаннямсумивідрахуваньВійськового збору);
• декларація про доходи отримані в звітному(календарному) році(2016) та додаток до неї(для осіб – приватнихпідприємців,осіб, якіпрацюють за сумісництвом, осіб, якіздійснювалиоперації з нерухомістю у звітному (календарному) році, осіб, якімають доходи за межами України);
• договір з навчальним закладом про оплату навчання студента за коштифізичної особи (батька/матері, якіпідписувалидоговір та проводили оплату);
• квитанції про оплату за навчаннядитини в звітному(календарному) році(2016);
• заява встановленогозразка про сумивиплаченихдоходів та утриманихподатків;
• реквізитиособового (карткового) рахунку в банку особи, яка подає заяву на отриманняподатковоїзнижки;
• свідоцтво про народженнядитини;
• паспорт громадянина України – дитини;
• карткаплатникаподатківдитини(ідентифікаційнй код/ідентифікаційний номер);
• довідка з навчального закладу про те, з якого і по який період у звітному (календарному - 2016) році навчалася особа.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Якщо у 2016 році член сім'ї першого ступеня (син/дочка/ чоловік/дружина/мати/батько - пп.14.1.263 ПКУ) споріднення, за якого сплачували за навчання, отримував заробітну плату, то, найімовірніше, скористатися правом на податкову знижку тому, хто сплачував, не зможе.

Протягом 2017 року до складу податкової знижки за 2016 рік включаються кошти, сплачені платником податків закладу освіти як компенсація вартості одержання середньої професійної або вищої освіти самим платником та/або членом його родини першого ступеня споріднення, який не одержує зарплату або дохід від провадження підприємницької діяльності.

Також до 01.01.2017 сума витрат, дозволена до включення до податкової знижки, не може перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року(1378 грн. – прожитковий мінімум станом на 01.01.2016), помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (1378х1,4=1930 грн.)

Однак, починаючи з 01.01. 2017 для отримання податкової знижки у разі оплати вартості навчання членів сім'ї першого ступеня споріднення не обов'язково, щоб такий член сім'ї не одержував заробітну плату, тобто такий член сім'ї може бути працевлаштованим, отримувати зарплату, а особа, яка оплачує на його користь вартість навчання, може включити витрати до податкової знижки.

Починаючи з 2017 року всі обмеження щодо розміру витрат скасовано.

ПОДАТКОВА ЗХНИЖКА ДЛЯ ГРОМАДЯН У 2018 РОЦІ

Податкова знижка – це підтверджена відповідними документами сума (вартість) витрат, які ви понесли на придбання товарів (робіт, послуг) протягом звітного року, і на яку вам дозволяється зменшити свій загальний річний оподатковуваний дохід за цей же рік, у вигляді заробітної плати.

Дляреалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати декларацію до 31 грудня року наступного за звітним.

Тобто, щоб отримати податкову знижку за 2017 рік, необхідно заповнити податкову декларацію за 2017 рік та подати її до ДПІ ГУ ДФС України за місцем реєстрації платника податків у  строк до 31.12.2018.

         Платник податку (резидент) має право включити до податкової знижки суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Відповідно до вимог статті 166 Податкового кодексу України «Податкова знижка та підпункту 166.3. даної статті «Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки»:

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:

• (п.п.3.1.) частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу;
• (п.п. 3.2.) суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
• (п.п. 3.3.) суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;
• (п.п. 3.4.) суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

• (п.п. 3.5.) суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю — суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю — 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першомупідпункту

• (п.п. 3.6.) суму витрат платника податкуна:

а) оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

б) оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

• (п.п. 3.7.) суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
• 3.8. суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Відповідно до п.п. 166.4.1. статті 166 Податкового кодексу Україниподаткова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту — фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

До податкової знижки включаються витрати здійснені протягом звітного податкового року платником які, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема:

- квитанціями;

- платіжними дорученнями;

- фіскальними або товарними чеками;

- прибутковими касовими ордерами;

- меморіальними ордерами тощо.

Крім того, понесені витрати підтверджується копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). 

ХТО ТАКІ УЧАСНИКИ АТО, УЧАСНИКИ БОЙОВИХ ДІЙ І ВЕТЕРАНИ ВІЙНИ

Поняття «ветеран війни» є найбільш широким. Воно включає в себе поняття «учасників бойових дій» і «інвалідів війни».

Зокрема, учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці і службовці ряду інших державних силових структур, які захищали (захищають) незалежність і територіальну цілісність України і є безпосередніми учасниками АТО.

Тобто учасники АТО — це учасники бойових дій, тому на них поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

ДОВІДКА УЧАСНИКА АТО ДЛЯ ПІЛЬГ

Статус учасника бойових дій надається за умови, якщо особа залучалася до проведення АТО не менше ніж на 30 днів (в т.ч. за сукупністю днів перебування там). Такий термін перебування в зоні АТО не потрібно, якщо особа виконувала завдання:

• при безпосередньому зіткненні і вогневому контакті з противником;
• при здійсненні розвідувальних заходів;
• при отриманні поранення, контузії, каліцтва, через які стало неможливо продовжувати виконувати поставлені завдання (крім випадків необережного поводження зі зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби).

Для надання статусу учасника бойових дій, особам необхідно подати документи, видані уповноваженими державними органами і посадовими особами, які містять достатні докази участі в АТО.

Це такі документи:

• виписки з наказів про притягнення до проведення АТО;
• довідки про безпосередню участь особи в АТО, в яких повинно бути чітко зазначено початковий і кінцевий період перебування в АТО;
• а також інші офіційні документи, визначені законом.

Військова частина або інший орган, в складі якого перебував учасник АТО, або військовий комісаріат після закінчення служби (при постановці на військовий облік), повинні проконтролювати наявність записів про участь в бойових діях в військовому квитку.

Рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається уповноваженими комісіями. Цей статус підтверджує посвідчення учасника бойових дій, яке разом з військовим квитком та довідкою (довідками) про період АТО дають право на пільги, встановлені законодавством.

Отже, посвідчення учасника бойових дій, військовий квиток і довідка (довідки) про період АТО — це основні документи, що підтверджують статус учасника бойових дій, права на пільги, встановлені законодавством України.

ВИПЛАТИ УЧАСНИКАМ АТО У 2017 РОЦІ

 Якщо учасник бойових дій до початку проходження служби отримував пенсію як пенсіонер з числа військовослужбовців, то виплата такої пенсії на час служби не припиняється.

Після звільнення від служби виплата пенсій здійснюється учаснику бойових дій з урахуванням додаткової вислуги років на день його демобілізації. За учасниками бойових дій, які проходять службу, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності, де вони працювали до початку проходження служби, але не більше 1 року.

За виконання особливо важливих завдань під час проходження служби виплачується надбавка в розмірі 100% від посадового окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Винагорода в розмірі 100% місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менше 3 000 гр. в розрахунку на місяць, виплачується службовцям:

• за безпосередню участь в АТО;
• здійснення заходів щодо забезпечення правопорядку на держкордоні;
• відбиток збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об’єктів у разі захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю та ін. технікою.

Учасникам АТО за рахунок державних коштів виплачується одноразова грошова допомога у зв’язку з встановленням інвалідності в розмірі:

• інвалідам 1 групи — 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня року, в якому було встановлено інвалідність;
• інвалідам 2 групи — в 300-кратному розмірі;
• інвалідам 3 групи — в 250-кратному розмірі зазначеного прожиткового мінімуму.

Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни та учасникам АТО також щорічно виплачується разова грошова допомога до 5 травня. Станом на 2017 році її розмір становить:

• для інвалідів війни:
• 1 групи — 3 500 грн.;
• 2 групи — 3 100 грн .;
• 3 групи — 2 700 грн .;
• для учасників бойових дій — 1 200 грн.

ПІЛЬГИ УЧАСНИКАМ АТО НА ЗЕМЛЮ

Учасники АТО мають право на першочергове відведення їм земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Учасник АТО повинен вирішити, де він хоче отримати земельну ділянку і для яких цілей. Від цього залежить, до якого територіального органу буде подаватися клопотання про виділення земельної ділянки.

Для того щоб побачити місце розташування наявних вільних земельних ділянок, зарезервованих для учасників АТО, слід переглянути ці дані на сайтах головних управлінь Госгеокадастра в розділі «Інформація для учасників АТО».

Залежно від цільового призначення, учасник АТО може безкоштовно отримати земельну ділянку із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

• для ведення особистого селянського господарства — не більше 2 га;
• для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,1 га;
• для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,1 га.

ПІЛЬГИ УЧАСНИКАМ АТО ЗА КРЕДИТАМИ

Учасники АТО мають право отримати кредит на будівництво або капітальний ремонт житлових будинків і надвірних будівель, на приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок.

Такий кредит погашається протягом 10 років, починаючи з 5-го року після закінчення будівництва.

ЯКІ ПІЛЬГИ НАДАНІ УЧАСНИКАМ АТО ДЛЯ АВТОМОБІЛЯ

Учасники АТО, що мають особистий автомобіль, користуються правом щомісяця отримувати компенсацію своїх витрат на бензин (50 літрів на місяць) за цінами, встановленими в місяці покупки бензину.

ПІЛЬГИ ДІТЯМ УЧАСНИКІВ АТО НА НАВЧАННЯ

Держава забезпечує учасникам бойових дій та їх дітям державну підтримку для отримання професійно-технічної та вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

У тому числі підтримка надається дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, — до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ними (дітьми) 23 років.

Така підтримка може надаватися у формі:

• безкоштовного забезпечення підручниками, доступом до мережі Інтернет, до систем баз даних в навчальних закладах, проживання в гуртожитках;
• виплати соціальної стипендії;
• повної або часткової оплати навчання за рахунок бюджетних коштів або шляхом надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти та ін.

Крім цього, в Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено право на першочергове зарахування дітей військовослужбовців в дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади.

ПІЛЬГИ РОДИНАМ ЗАГИБЛИХ УЧАСНИКІВ АТО

 Сім’ї учасників АТО хоч і не беруть безпосередню участь в її проведенні, проте вони визнаються особами, на яких також поширюється дія норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вони набувають такого статусу у випадках, якщо учасник АТО, сім’єю якого вони є, загинув (пропав безвісти) або помер внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих при безпосередній участі в АТО, перебуваючи в районах і в період її проведення.

Такі особи користуються наступними пільгами щодо:

• забезпечення земельними ділянками;
• пільговими кредитами;
• пільгами по зарахуванню їх на навчання;
• в сфері медичного обслуговування:
• на безкоштовне отримання лікарських засобів, зубопротезування, санаторне лікування, щорічне медичне обстеження і диспансеризацію;
• 50% знижки на квартплату в межах норм: 21 кв.м. загальної площі житла на кожного, хто постійно в ньому проживає і має право на цю знижку, і плюс 10,5 кв.м. на сім’ю;
• 50% знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та ін.) Та скрапленим балонним газом для побутових потреб;
• 50% знижки вартості палива, в т.ч. рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, що не мають центрального опалення;
• позачерговий безплатний капітальний і першочерговий поточний ремонт житла;
• першочергове обслуговування підприємствами побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту та інші пільги.

 ВИПЛАТИ РОДИНАМ ЗАГИБЛИХ УЧАСНИКІВ АТО

Членам сімей загиблих учасників АТО за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) члена сім’ї — учасника АТО в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму.

Таке право виникає в разі, якщо:

• смерть військовослужбовця настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися в період проходження ним військової служби в зхоні проведення АТО;
• загибель (смерть) військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов’язаного або резервіста, покликаного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори або для проходження служби у військовому резерві, настала при виконанні обов’язків військової служби або служби в резерві.

Прожитковий мінімум обчислюється в розмірі, встановленому законом для працездатних осіб станом на дату загибелі (смерті) учасника АТО.

ПІЛЬГИ ДЛЯ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Хто такі особи з особливими потребами? Це особи з обмеженими фізичними можливостями (інваліди).

Згідно до вимог статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»  від 21.03.1991 за №  875-XII  інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що приводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі та захисті.

З метою гуманізації та демократизації суспільних процесів поняття «інвалід» заміняється таким поняттям як "людина з обмеженими можливостями" або «особа (людина) з особливими потребами».

У відповідності до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 за №  875-XII особи з особливими потребами (особи з інвалідністю) можуть мати наступні пільги:

• Житлові приміщення, у яких проживають особи з інвалідністю або сім’ї, у складі яких вони є, під’їзди, в яких мешкають люди з інвалідністю, повинні бути обладнані спеціальними засобами і пристосуваннями відповідно до індивідуальної програми реабілітації, а також телефонним зв’язком.

Обладнання зазначених жилих приміщень здійснюється органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, у володінні яких перебуває вказаний житловий фонд.

Обладнання індивідуальних житлових будинків, в яких проживають люди з інвалідністю, здійснюється підприємствами, установами і організаціями, з вини яких настала інвалідність, а в інших випадках – власниками будинків.

У разі невідповідності житла вимогам, визначеним висновком медико-соціальної експертизи, і неможливості його пристосування до потреб людини з інвалідністю, може провадитись заміна жилої площі.

Органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.

Місцеві органи державної влади зобов’язані забезпечувати людям з інвалідністю необхідні умови для вільного доступу і користування культурно-видовищними закладами і спортивними спорудами, для занять фізкультурою і спортом, а також забезпечувати надання спеціального спортивного інвентаря.

• Люди з інвалідністю користуються переліченими послугами безкоштовно або на пільгових умовах згідно з рішеннями органів місцевого самоврядування за участю громадських організацій інвалідів.
• Інваліди забезпечуються засобами спілкування, що полегшують їх взаємодію між собою та з іншими категоріями населення.

Порядок і умови такого забезпечення передбачаються місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування за участю громадських організацій інвалідів.

• Інваліди І та ІІ груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів.

Порядок і умови встановлення телефонів інвалідам визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів.

Інвалідам першої, другої груп і сім’ям, у складі яких є два або більше інвалідів, оплата послуг електрозв’язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (похвилинним, посекундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

• Інвалідам першої, другої груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.
• Інвалідам і дітям-інвалідам надаються безоплатно або на пільгових умовах послуги з соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо-/ калоприймачі тощо) на підставі індивідуальної програми реабілітації, автомобілі - за наявності відповідного медичного висновку.
• Інваліди, які отримують пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, діти-інваліди мають право на безоплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.
• Інваліди першої і другої груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 % їх вартості.
• Інваліди і діти-інваліди за наявності медичних показань мають право на безплатне та пільгове забезпечення санаторно-курортними путівками.

Порядок та умови забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів лікарськими, технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, санаторно-курортними путівками, автомобілями, а також переліки технічних та інших засобів реабілітації і виробів медичного призначення визначає Кабінет Міністрів України.

Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім’ї може бути переданий у їх власність у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім’ї померлого інваліда, дитини-інваліда в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Транспортне обслуговування інвалідів здійснюється на пільгових умовах.

• Інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім метрополітену і таксі), а також всіма видами приміського транспорту.
• Діти-інваліди та інваліди першої, другої груп по зору і з ураженням опорно-рухового апарату та особи, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів зазначених категорій (не більше одного супроводжуючого), мають право на безплатний проїзд також у метро.
• Інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда або дитину-інваліда), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Пільгове перевезення інвалідів здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно до Закону України “Про транспорт”.

Категорії інвалідів та дітей-інвалідів і порядок їх транспортного обслуговування на пільгових умовах визначає Кабінет Міністрів України.

Пільговий проїзд надається за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, збільшену на коефіцієнт 1,1 у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пільги, зберігаються за інвалідами та дітьми-інвалідами незалежно від виду виплачуваної пенсії або допомоги, призначеної замість пенсії. У випадках, коли іншими нормативно-правовими актами передбачені норми, що підвищують встановлений цим Законом рівень соціального захисту інвалідів, застосовуються положення тих нормативно-правових актів, які визначають найбільший рівень соціального захисту інвалідів.

Якщо інвалід має право на одну і ту ж пільгу за Законом “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” і одночасно за іншим нормативно-правовим актом, пільга йому надається лише за одним з них за його вибором (незалежно від підстави встановлення пільги).

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ З НЕПОВНОЛІТНІМИ В МЕЖАХ ДІЮЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА:

У трудовому законодавстві України, в інтересах охорони здоров'я підлітків існують певні обмеження, що стосуються всіх працівників, молодших 18 років.

1. РЕЖИМ РОБОТИ НЕПОВНОЛІИТНІХ

 Відповідно до вимог статті 51 КЗпП для неповнолітніх встановлюється скорочена тривалість робочого часу:

• для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
• для працівників віком від 15 до 16 років – 24 години на тиждень;
• для учнів віком 14 до 15 років, які працюють в період канікул – 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченого законом для осіб відповідного віку.

 Зазначена тривалість робочого часу не є тривалістю скороченого робочого часу, встановленого законодавством. Це – передбачена законодавством максимальна тривалість неповного робочого часу цієї категорії працівників.

2. ОПЛАТА ПРАЦІ НЕПОВНОЛІТНІХ

 Відповідно до вимог статті 194 КЗпП України неповнолітнім працівникам, яким встановлено скорочену тривалість робочого часу, при погодинній формі оплати заробітна плата виплачується в такому самому розмірі, як і дорослим працівникам відповідних категорій, котрим установлено повну тривалість робочого часу.

Тобто скорочення робочого часу для неповнолітніх прирівнюється до нормального робочого дня дорослого працівника тієї ж спеціальності, кваліфікації тощо.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, здійснюється пропорційно відпрацьованого часу або залежно від виробітку. При цьому роботодавцям дозволено встановлювати доплати до заробітної плати.

Для працівників віком до 18 років норми виробітку встановлюються, виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу для осіб, яку не досягли 18 років. Власником чи уповноваженим ним органом можуть встановлюватися знижені норми виробітку.

Для  молодих робітників, які приходять на роботу на підприємство, в організацію після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, курсів, а також для тих, котрі пройшли навчання безпосередньо на виробництві, в передбачених законодавством випадках і розмірах та на визначені ним строки можуть затверджуватись знижені норми виробітку. Ці  норми затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом (ст. 193 КЗпП).  

3. ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ПРАЦІ НЕПОВНОЛІТНІХ

Зокрема статтею 190 КЗпП України встановлено заборону на застосування праці неповнолітніх на важких роботах і на роботах зі шкідливими  або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (перелік важких робіт та робіт зі шкідливими умовами праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.1994 за № 46).

Крім цього забороняється залучати неповнолітніх осіб до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.  

Граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми діють на всій території України і поширюється на всі підприємства, установи, організації, учбові заклади, а також на юридичних та фізичних осіб, які використовують працю підлітків від 14 до 18 років.

До роботи, яка потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що необхідно підтвердити довідкою з медзакладу. До тривалої роботи з підіймання та переміщення важких речей підлітки до 15 років не допускаються. Роботодавець повинен забезпечити обов’язкове проходження працюючими в нього неповнолітніми попереднього та наступних періодичних медичних оглядів. Робота підлітків з вантажами не повинна становити 1/3 робочого часу.

Вага окремого вантажу та сумарна вага вантажу, який повинні підіймати та переміщувати підлітки, не повинна перевищувати граничних норм, зазначених у таблиці. 

Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи

ЗВІЛЬНЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ

Особливої уваги потребує проблема звільнення неповнолітніх працівників. Трудовим законодавством України передбачено додатковий захист підлітків від незаконного звільнення.

Звільнення працівників, молодших 18 років, з ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей, що передбачено статтею 198 КЗпП.

Крім цього, звільнення на підставах, зазначених у пунктах 1, 2 та 6 ст. 40 КЗпП, проводиться  в окремих випадках і не допускається без подальшого  працевлаштування.

Зазначеними підставами являються:

• зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 2 ст. 40 КЗпП);
• виявлена не відповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи (п. 2 ст. 40 КЗпП);
• поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП).

Окрім цього, батьки, усиновителі та піклувальники неповнолітнього,  а також державні органи і службові особи, на яких покладено нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси, передбачається статтею 199 КЗпП.

На  сьогоднішній день, суди України винесли 12 вироків, а з 2014 – близько 50 вироків, щодогромадян за поширенняними в інтернет-мережіматеріалів із закликами до насильницькоїзміни або поваленняконституційного ладу або до захопленнядержавноївлади.

Статтею 109 «Дії, спрямовані на насильницькузміну чи поваленняконституційного ладу або на захопленнядержавноївлади» Кримінального кодексу України встановлюєтьсякримінальнавідповідальність як за публічнізаклики до насильницькоїзміни чи поваленняконституційного ладу або до захопленнядержавноївлади, так і розповсюдженняматеріалів із закликами до вчинення таких дій.

Майже половина таких вироківдійсностосуєтьсяадміністраторівсепаратистськихгруп у соцмережах "Вконтакте" та "Однокласники". Таким є,наприклад, останній за датою вирок в реєстріщодо 25-річного херсонцяЮрія Р.

Як зазначається у тексті судового рішення, згідно з матеріаламисправи, Р. у серединіберезня 2014 року "створив спільноту з публічним доступом "#Новороссия/ОО "Гвардейский фронт"/Херсон", у якійрозмістивстатті (пости) агітаційного характеру". Згідно з висновком Українськогонауково-дослідногоінститутуспеціальноїтехніки та судовихекспертиз СБУ в УСБУ у Волинській області, записи у групі "поширюють та детально роз'яснюютьідеюнеобхідності для Херсона слідувати прикладу Криму, Луганська та Донбасу, створюватиХерсонську (Таврійську) НароднуРеспубліку, приєднуватися до складу Новоросії, тобтофактичновідділятися від України". А це, згідно з висновком, "провокуєзмінуконституційного ладу".

Улітку 2014 року Р. переїхав до Ялти, де продовжувавадмініструваннягруп, а також створив окремийінтернет-ресурс "Град Херсон". На початку 2016 року вінповернувся до Херсона, де влаштувався на посаду начальника відділу соціально-виховноїроботимісцевоївиправноїколонії, де його й затримали в листопаді 2016 року. У лютому 2017 року Р. уклав угоду зіслідством про визнанняпровини і був засуджений до трьохроківпозбавленняволі з випробувальнимтерміном у рік.

За схожою схемою розкриті справи щодо діяльності сепаратистських "пабліків" у Києві, Черкаській, Житомирській та Закарпатській областях. Однак адміністратори відкритих груп - не єдиний об'єкт переслідувань СБУ. У Кіровоградській області, яка є лідеркою за кількістю вироків за подібними справами (13 із 36), більшість розслідувань стосуються громадян, які робили репости сепаратистських матеріалів на власних сторінках у "Вконтакте" або "Однокласниках". Наявність в обвинувачених від кількохдесятків до кількохсотеньдрузів або підписників дозволила суду трактуватитакідії як "поширеннязакликів".

Однакпроросійські та сепаратистськісимпатики - не єдині, хтопотрапляє на лаву підсудних за статтею 109 ККУ. Так, у лютому 2016 року Зарічний суд містаСумирозглядав справу 22-річного студента, який на своїйсторінці "ВКонтакте" підніком "Богдан Мазепа" перепостивдописоднієї з націоналістичнихгруп. "На добраніч, не дамовідродитись совку, не дамотолерантнійЄвропізмусити нас прийнятибіженців. Повалимо уряд і встановимо ОСОБА_3 на чолі із повстанцями", - цитуєтьсязаклик у рішенні суду. Цей та щекількадописівбулирозцінені судом як заклики до поваленняіснуючогоконституційного ладу.

Предметом дослідженняслідствастаютьнавітькоментарі у публічнихдописах. Прикладом може стати справа ужгородськогомузикантаЮрія Б., який у січні 2017 року прокоментував пост у Facebook-групі "Пересічка "Ужгород" із закликомзібратися на мітингпідЗакарпатськоюоблдержадміністрацією. "Якщо хочете порядку, то треба бративсі в руки зброю і валити ту всю братію, якщо ні, то для чогоцізаклики", - написав Б. у коментарях, що було кваліфікованослідством і судом як публічнийзаклик до захопленнявлади.

Передбачене статтею 109 ККУ покарання за такі заклики - до трьох років позбавлення волі, а якщо вони вчинені особою, яка є пред­ставником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, то до п'яти років позбавлення волі.

У дослідженихвироках щодосоцмережмайжеусіпокаранняпризначеніумовно. Обвинувачені, як правило, укладали угоду зіслідством або визнавали вину в залі суду, тож суд і враховувавце як пом'якшуючуобставину і звільняв від покарання з випробувальнимтерміном від одного року до трьох. Та навіть не визнаючивласноїпровини, Віктор Г., прикордонник з Черкащини, який у березні 2014 створив у "ВКонтакте" сепаратистськугрупу "НОД Черкассы", "відбувся" засудженням до одного року позбавленняволіумовно. Щоправда, вирокоскаржений прокуратурою і ниніпереглядаєтьсявищою судовою інстанцією.

Реальнітермінипозбавленняволі в подібних справах суди призначаютьлише у випадках, обтяженихіншимиепізодамизлочинноїдіяльності. Як от у справі братів Л. з Тернопільщини, якізасудженітакож за тероризм, державнузраду, посягання на територіальнуцілісність та незаконнеповодженнязізброєю і чекають на обмін в рамках мінськихугод.

Юристипояснюють, що публічнийзаклик до зміниконституційного ладу і розповсюдженняматеріалів із такими закликами є різними речами. Тому маютьтягнути за собою різнуступіньвідповідальності. "Публічнимвважаєтьсязаклик, коли його зблизькачуєщонайменше три людини. А розповсюдженняматеріалів - цепоширенняінформації через інтернет, листівки, газети тощо, - і не є закликом", - пояснив у коментарі  директор з науковогорозвитку Центру політико-правових реформ, фахівець з кримінального права МиколаХавронюк.

Однак для суду немаєрізниці, чи написала людина пост про змінуконституційного ладу, чи просто зробила його репост. "Пост і репост є розповсюдженнямматеріалу. Не важливо, чи ти сам його створив, чи хтосьінший. В іншому випадку, усі б просто казали, що писали це несамі", - зазначаєМиколаХавронюк.

ЗА ІНФОРМАЦІЄЮ:

http://www.dw.com/uk/%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0/s-9874

http://protokol.com.ua/ru/za_yaki_posti_v_interneti_v_ukraini_mogut_zasuditi/

Жертви насильства та діти отримали більше можливостей доступу до безоплатної правової допомоги

07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.

Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога (далі – БВПД) полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), або бюро правової допомоги(далі – Бюро), а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі учасники бойових дій та учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у:

Забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;

Взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

Звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.

Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як суб’єктів права на БВПД.

Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.

ДО УВАГИ БАТЬКІВ!!!

 ЯКЩО ВАША ДИТИНА ВПЕРШЕ ЙДЕ ДО ДИТЯЧОГО САДКИ ЧИ ДО 1-ГО КЛАСУ!

Яка довідка необхідна для відвідування закладу дошкільної освіти (дитячого садка):

Для відвідування закладу дошкільної освіти батькам потрібно надати довідку з засвідченням факту, що дитина здорова. Таку довідку випише педіатр або сімейний лікар закладу охорони здоров’я, у якому спостерігається дитина.

У довідці лікар повинен зазначити наступні дані:

• прізвище, ім’я, по батькові дитини;
• дату народження дитини;
• місце проживання дитини;
• інформацію про стан здоров’я дитини та можливість відвідування закладу дошкільної освіти. 

Якщо дитина має певне захворювання, то за рішенням одного з батьків або іншого законного представника дитини, у цій довідці може бути зроблено відповідний запис.

Якщо ж батьки або законні представники вирішать не вказувати в довідці діагноз дитини, то лікар зазначає застереження щодо фізичних навантажень та інші рекомендації медичного характеру. Відповідно, медичні працівники закладів дошкільної освіти володітимуть необхідною інформацією про стан здоров'я дитини.

!!!Зверніть увагу, що для дітей до 6 років, які йдуть у дитячий садок, не потрібна довідка № 086-1/о чи будь-якої іншої форми!!! 

Яка довідка необхідна для відвідування школи

Перед вступом до школи дитині необхідно пройти профілактичний огляд.

Після проходження медогляду видається для надання медичному працівнику закладу середньої освіти довідка Форма № 0 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов'язкового медичного профілактичного огляду».

Якщо дитина має певне захворювання, то за рішенням одного з батьків або іншого законного представника дитини, у цій довідці може бути зроблено відповідний запис. Відповідно, медичні працівники шкільних навчальних закладів володітимуть необхідною інформацією про стан здоров'я дитини.

Про форми для профілактичних щеплень

Усю інформацію про проведення вакцинації чи ревакцинації, а також здійснення туберкулінових проб лікарі чи медсестри фіксують у «Карті профілактичних щеплень»  (форма № 063/о).

Цю форму ведуть у амбулаторно-поліклінічних, виховних і навчальних закладах. Відповідно, довідка про проведені щеплення, що містяться у формі № 063/о, дає змогу медичним працівникам освітніх закладів бути ознайомленими з наявністю чи відсутністю щеплень у конкретної дитини.

Відповідно до листа-роз’яснення, який МОЗ надіслав у МОН, інших довідок, крім зазначених вище, заклади дошкільної та шкільної освіти не мають права вимагати.

Порядок прийому дітей до спеціалізованих закладів освіти, зокрема компенсаторного типу, здійснюється на підставі відповідних нормативно-правових актів, якими можуть передбачатися додаткові вимоги. 

Крім цього, МОЗ України скасував «Медичну карту дитини» (форма № 026/о), яка раніше зберігалась у школах та дитсадках: дані про стан здоров’я дитини не можуть бути відкритими і зберігатись поза межами медзакладу.

Право на  медичну таємницю гарантує ст. 39-1. Закону України «Основи Законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII.

Відповідно до вимог вищезазначеного закону «Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта.

Таким чином дані про стан здоров’я дитини можуть міститися виключно у «Історії розвитку дитини № ___» (Форма № 112/о ) - медичній картці, яка зберігається у закладі охорони здоров’я.

 За інформацією Міністерства охорони здоров’я України.  http://moz.gov.ua/article/news/jaki-meddovidki-potribni-pri-vstupi-do-shkoli-ta-ditsadka

МАЙБУТНІМ ПЕНСІОНЕРАМ!!!

Вдповідно до Закону України від 09..07.2003 за №1058-IV«Про загальнообов'язковедержавнепенсійнестрахування» право на пенсію в Україні мають наступні верстви населення:

(Стаття 8. Право громадян України на отриманняпенсійнихвиплат та соціальнихпослуг)

1. Право на отриманняпенсій та соціальнихпослуг із солідарноїсистемимають:

1) громадяни України, якізастрахованізгідно із цим Законом та досягливстановленого цим Законом пенсійноговіку чивизнаніінвалідами в установленомузаконодавством порядку і маютьнеобхідний для призначеннявідповідного виду пенсіїстраховий стаж, а в разісмертіцихосіб - члени їхніхсімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;

2) особи, яким до дня набраннячинності цим Законом була призначенапенсіявідповідно до Закону України"Про пенсійнезабезпечення" (крімсоціальнихпенсій) або була призначенапенсія (щомісячнедовічнегрошовеутримання) за іншимизаконодавчими актами, але вони мали право на призначенняпенсії за Законом України "Про пенсійнезабезпечення" - за умови, якщо вони не отримуютьпенсію (щомісячнедовічнегрошовеутримання) з іншихджерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніхсімей.

2. Право на отриманнядовічноїпенсії та одноразовоївиплати за рахуноккоштівнакопичувальноїсистемипенсійногострахуваннямаютьзастраховані особи і члени їхніхсімей та/або спадкоємці на умовах та в порядку, визначених цим Законом.
3. Особи, які не підлягаютьзагальнообов'язковому державному пенсійномустрахуванню, але добровільносплачувалистраховівнески в порядку та розмірах, встановлених законом, до солідарноїсистеми та/або накопичувальноїсистемипенсійногострахування, мають право на умовах, визначених цим Законом, на отриманняпенсії і соціальнихпослуг за рахуноккоштівПенсійного фонду та/або отриманнядовічноїпенсії чи одноразовоївиплати за рахуноккоштівнакопичувальноїсистемипенсійногострахування.
4. Іноземці та особи без громадянства, якіперебувають в Україні на законнихпідставах, мають право на отриманняпенсійнихвиплат і соціальнихпослуг із системизагальнообов'язкового державного пенсійногострахуваннянарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковістьякихнадана Верховною Радою України.

В Україні на даний час є такі 3 види державних пенсій:

(Стаття 9.Видипенсійнихвиплат і соціальнихпослуг)

1. 1. Відповідно до цього Закону за рахуноккоштівПенсійного фонду в солідарнійсистеміпризначаютьсятакіпенсійнівиплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв'язку з втратоюгодувальника.

2. За рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.
3. У солідарнійсистемінадаютьсясоціальніпослуги за рахуноккоштівПенсійного фонду.

До соціальнихпослуг, передбачених цим Законом, належитьдопомога на похованняпенсіонера.

Оформлення пенсії починаєтьсяз подачі заяви до територіального органу Пенсійного фонду.

Відповідно до п.5 «Порядкуподання та оформленнядокументів для призначенняпенсії», затвердженого«ПостановоюПенсійного фонду України» від 25.11.2005 за № 22-1, днем звернення за пенсієювважається день прийняття органом, що призначаєпенсію, заяви про призначенняпенсії.

Строки звернення за призначеннямпенсіїза віком

Заяву про призначенняпенсіїзавіком застрахована особа можеподавати не раніше, ніж за місяць до досягненняпенсійноговіку.

Згідно з «Порядком подання та оформленнядокументів для призначення (перерахунку) пенсій», затвердженого«ПостановоюПравління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за № 22-1», звернення за призначеннямпенсіїможездійснюватися в будь-який час післявиникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягненняпенсійноговіку.

Куди звертатися за оформленням пенсії

В залежності від того працює чи не працює майбутній пенсіонер, Згіднота відповідно до вимог «Порядкуподання та оформленнядокументів для призначення (перерахунку) пенсій», затвердженого«ПостановоюПравління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за № 22-1», відбувається оформлення пенсії наступним чином:

• «для непрацюючих» громадян необхідно необхіднозвернутися до органа, що призначаєпенсію, за місцем проживання (реєстрації).Крім цього, «непрацюючий громадянин» може звертатись до Управління пенсійного фонду не тільки особисто, а й через свого, уповноваженого нотаріальним дорученням, представника.
• «для працюючих громадян» необхідно подати заяву про призначення пенсії до управління Пенсійного фонду України через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації, де цей громадянин працює (зазвичай бухгалтерія та відділ кадрів).За бажанням, працівник може подати вказану заяву особисто до Управління пенсійного фонду.

Перелік документів

 Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і в нотаріально засвідчених копіях (або завірені адміністрацією підприємства, що подає документи заявника на призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію). Однакдокументи про стаж, вік та заробітну плату подаютьсялише в оригіналах. Якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подаєтьсяїїкопія, засвідченаадміністрацієюпідприємства за місцем останньоїроботи, або органом, що призначаєпенсію.

Для оформленняпенсіїзавікомнеобхіднонадати наступнідокументи:

• заява – бланк такої заяви надаєтьсяпрацівникамиПенсійного фонду України та заповнюєтьсязаявником по паспорту безпосередньо в момент подачі документів;
• заява на виплатупенсії через банківські установи – майбутнійпенсіонер сам визначаєяким чином вінбажаєотримуватипенсію. Цеможе бути будь-якабанківськаустанова чи поштове відділення. Заявникнадає заяву про відкриття рахункув банку або зазначає що бажаєотримуватипенсію на пошті.
• довідкуподатковоїадміністрації про присвоєнняідентифікаційного номера;
• трудову книжку або документи про стаж, причому за періодроботи з 01.01.2004 відділперсоніфікованогообліку органа, що призначаєпенсію, видаєдовідку з базиданих;
• довідку про заробітну плату за періодстрахового стажу до 01.07.2000, а починаючи з 01.07.2000:
• індивідуальнівідомості про застраховану особу, що видаютьсявідділомперсоніфікованогообліку за формою. Потрібнозазначити, що коженвипадокіндивідуальний, тому необхідно подати довідку про заробітну плату за якомогабільшийперіодсвоєїтрудовоїдіяльності.

Маючитакідані, Пенсійний фонд України, за допомогоювідповідногопрограмногозабезпечення, визначитьнайкращі 60 календарнихмісяцівзаробітної плати;

• документи про надання особливого статусу особі, наприклад, «чорнобильське» посвідчення;
• документи про місцепроживання (реєстрації) особи;
• кольоровафотокартка 4х6 (2 шт.)необхідна для оформленняпенсійногопосвідчення.

Крім того, можливе давання інших документів, в деяких випадках це, копія документа про освіту (якщо, приміром, заявник навчався на денній формі), копію свідоцтва про народження дитини, копію свідоцтва про укладення шлюбу (за зміни прізвища).

Крім того, якщо заявник не працює, йому необхіднонадатидовідку з податкових органів про те, стоїтьвін на обліку як суб’єктпідприємницькоїдіяльності і про джереладоходів з 01.07.2000 по дату подання заяви.

Пенсійнепосвідчення є документом, який підтверджуєпризначенняпенсії та право на отриманняпенсії.

«Якщо мій сусід посадив дерева на межі, їхні гілки та коріння проникають на мою територію, заважають та затіняють все навкруги. Чи можу я зрубати ці дерева?»

          У цій, досить розповсюд­женій ситуації, хочеться надати кілька роз’яснень діючого законодавства, і в першу чергу зупинитись на понятті добросусідства. Під добросусідством розуміються правила поведінки, які регулюють відносини між власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок.

         Ч.1 ст. 91 Земельного кодексу України закріплює обов’язки власників земельних ділянок, а саме: не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства. Недотримання їх призводить у подальшому до виникнення конфліктів, через які вчорашні друзі перетворюються на ворогів. Тому для уникнення судової тяганини звернемося до Земельного кодексу України, який регулює земельні відносини.

         Ч.1 ст.103 Земельного кодексу України зазначає, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати способи їх використання відповідно до  цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

         Власники земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров’я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше (ст.104 ЗК України).

         Щодо проникнення на земельну ділянку гілок і коренів дерев, то ст. 105 Земельного кодексу України передбачено: у випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням.

         Дерева, які стоять на межі суміжних земельних ділянок, а також плоди цих дерев належать власникам цих ділянок у рівних частинах.

         Кожен із сусідів має право вимагати ліквідувати дерева, які стоять на спільній межі. Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах.

         Сусід, який вимагає ліквідації дерев, які стоять на спільній межі, повинен один нести витрати на ліквідацію дерев, якщо інший сусід відмовляється від своїх прав на дерева.

         Вимога на ліквідацію дерев (кущів) виключається, якщо вони служать межовими знаками і залежно від обставин не можуть бути замінені іншими межовими знаками.

         Отже, у випадку неможливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням ви маєте право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки.

         Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин