УВАГА ПІДПРИЄМЦІ! Як уникнути штрафу від Держпраці.

На сьогоднішній день в Україні багато підприємців не бажаючи брати на себе відповідальність за найманих працівників, а також щоб у подальшому звільнити такого працівника, підписують із такими працівниками цивільно - правові угоди, наприклад договір підряду чи договір надання послуг, договір на виконання послуг.

Є й такі, які взагалі використовують працю найманого працівника без його офіційного оформлення, а в момент здійснення перевірок Державною службою з питань праці (Держпраці) оформляють із зазначеним працівником цивільно-правову угоду.

Однак, якщо в подальшому між працівником та роботодавцем, між яким було укладено цивільно-правовий договір, виникає  спір, то він вирішується в судовому порядку. Якщо даний цивільно - правовий договір складений неналежним чином, суд визнає такі цивільно-правові відносини як трудові відносини  з відповідними наслідками для роботодавця.

Для того, щоб уникнути судової тяганини та штрафних санкцій роботодавцю необхідно знати та розуміти відмінності між трудовим та цивільно-правовим договором.

Так, відповідно до вимог ст. 24 Кодексу законів про працю України «Укладення трудового договору»:  трудовий договiр укладається, як правило, в письмовiй формi. Додержання письмової форми є обов'язковим:

• при органiзованому наборi працiвникiв;
• при укладеннi трудового договору про роботу в районах з особливими природними географiчними i геологiчними умовами та умовами пiдвищеного ризику для здоров'я;
• при укладеннi контракту;
• у випадках, коли працiвник наполягає на укладеннi трудового договору у письмовiй формi;
• при укладеннi трудового договору з неповнолiтнiм (стаття 187 цього Кодексу);
• при укладеннi трудового договору з фiзичною особою;
• в iнших випадках, передбачених законодавством України.

При укладеннi трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або iнший документ, що посвiдчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освiту (спецiальнiсть, квалiфiкацiю), про стан здоров'я та iншi документи.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працiвника на роботу.

Трудовий договiр вважається укладеним i тодi, коли наказ чи розпорядження не були виданi, але працiвника фактично було допущено до роботи.

Особi, запрошенiй на роботу в порядку переведення з iншого пiдприємства, установи, органiзацiї за погодженням мiж керiвниками пiдприємств, установ, органiзацiй, не може бути вiдмовлено в укладеннi трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до вимог стаття 626 Цивільного кодексу України «Поняття та види договору»: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Так от, виконавець робіт за договором, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства та наказ (розпорядження) про прийом на роботу такого працівника не видається.

Отже сторони цивільно - правової угоди укладають між собою договір у письмовій формі, відповідно до вимог ст. 208 Цивільного кодексу України «Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі».

Такі угоди застосовуються для виконання конкретного виду роботи, яка спрямована на одержання результатів праці та, після досягнення зазначеної  в угоді мети, вважаються виконаними і їх дія припиняється.

Відповідно до вимог статті 837 Цивільного Кодексу України «Договір підряду»: за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Крім цього, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 ЦК України).

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності.

За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.