21 травня управлінням соціального захисту населення Фастівської РДА було проведено комісію з питань призначення державних соціальних допомог, надання населенню пільг, житлових субсидій та соціальних виплат ВПО.
На комісії по призначенню субсидії було розглянуто такі питання:
1. Про призначення субсидіїї на фактично проживаючих осіб - 8 заяв;
2. Про призначення субсидіїї на орендне житло - 2 заяви;
3. Про призначення субсидіїї за місцем проживання - 1 заява;
4. Про призначення державної допомоги малозабезпеченим сім"ям - 4 заяви.
На комісії з питань призначення соціальних виплат ВПО було розглянуто 10 заяв про призначення адресної допомоги.
По всім заявам були прийняті відповідні рішення.

 Пожежно-рятувальна служба Фастівського району інформує, що незабаром розпочнеться купальний сезон. Тому в нагоді стане нагадування про заходи безпеки поводження на воді.

1. Дозволяється купатися тільки у спеціально встановлених та обладнаних місцях.
2. Купання дітей дозволяється лише за присутності батьків.

       3.Забороняється входити в воду в стані алкогольного сп’яніння.

4. Забороняється влаштування ігор у воді з зануренням один одного, хапанням за ноги, поданням хибних сигналів про небезпеку.

       5.Забороняється влаштовувати перегони на воді та запливати за обмежувальні знаки.

6. Забороняється наближатися до пропливаючих човнів і катерів.
7. За відсутності пляжу, вибирайте чистий пологий берег (попередньо з’ясуйте чи немає на дні корячок, гострихпідводних каменів, коловоротів, ям. Засмічене і нерівне дно небезпечне навіть для досвідчених плавців).
8. Не купайтеся відразу після прийому їжі і в нетверезому стані.
9. Перед купанням корисно полежати і відпочити. Не входити у воду розігрітим.

До купання:

1. Перед купанням порадьтеся з лікарем та ретельно дотримуйтесь його порад, купання починайте при t повітря 25° С, t води 17-19° С.
2. Купайтеся тільки в спеціально відведених та обладнаних місцях.
3. За відсутності пляжу, вибирайте чистий пологий берег (попередньо з’ясуйте чи немає на дні корячок, гострихпідводних каменів, коловоротів, ям. Засмічене і нерівне дно небезпечне навіть для досвідчених плавців).
4. Не купайтеся відразу після прийому їжі і в нетверезому стані.
5. Перед купанням корисно полежати і відпочити. Не входити у воду розігрітим.

Під час купання:

1. Входьте у воду обережно, зупиніться і швидко зануртеся з головою на неглибокому місці.
2. Не доводьте тіло до сильного ознобу. Купатися можна не більше 10-15 хвилин.
3. Не переривайте купання частими виходами із води і не стійте мокрими на вітрі.
4. При судомах не розгублюйтесь, намагайтеся утриматися на поверхні води, кличте на допомогу.
5. Попавши у сильну течію, не боріться проти неї, а пливіть за течією,наближаючись до берега.
6. Попавши у вир не розгублюйтесь, наберіть побільше повітря в легені, зануртесь у воду і сильним ривком в бік, за течією виходьте з виру та випливайте на поверхню.
7. Не плавайте далеко від берега, не запливайте за попереджувальні знаки.

Після купання:

1. При виході із води витирайте на сухо тіло, розітріть його долонями чи рушником, швидко одягніться і пройдіться.
2. Не лежіть після купання на сонці.
3. Якщо хочете прийняти сонячну ванну, полежіть на сонці до купання, а після купання відпочиньте у затінку.

Провідний інспектор Фастівського РС

ГУ ДСНС України у Київській області

А.В. Будовий

В Україні щороку з укусами кліщів до установ охорони здоров'я звертаються в середньому близько 20 тисяч людей. Особливу активізацію кліщів викликає потепління. "Підчепити" паразита можна в лісах, лісопарках, на садово-городніх ділянках, а також від тварин.

Ось кілька порад, які допоможуть уникнути укусів кліщів:

• одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла, одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. На голову одягніть кепку, панаму чи інший убір.
• Під час прогулянки через кожні дві години оглядати себе. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям.
• Вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів.
• Використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптеках, наносити згідно інструкції. Користуватись репелентами слід з урахуванням особливостей свого організму. При виникненні алергічних реакцій необхідно звертатись до лікарів.

Що робити, якщо вас вкусив кліщ?

• Якщо при огляді тіла виявили кліща, треба терміново його видалити. Для цього не обов’язково їздити та шукати лікаря.
• Не панікуйте, швидко видаліть комаху.
• Ви можете використати пінцет або ж пальцями, попередньо їх продезинфікувавши.
• Рухайтеся колоподібними рухами без ривків.
• У жодному разі не розчавлюйте комаху. Це підвищує шанси інфікування.
• Не використовуйте олію та креми – це лише підвищить ризик інфікування.
• Якщо кліщ вкусив дитину – не звертайтеся до травмпункту. Кожна хвилина важлива, не варто витрачати її на очікування в черзі.

Чи потрібно віддавати комаху до лабораторії?

Якщо коротко, то це недостатньо інформативно, дуже складно однозначно інтерпретувати отримані результати. Важливо, які частинки кліща залишаться, в якій формі він буде доставлений на аналізи. Наприклад, якщо кліщ був присмоктаний до тіла більше ніж 24 години, він уже встиг передати всі інфекційні збудники людині. Також не всі частинки кліща мають інфекційні спірохети. Не відомо, яку саме частинку комахи ви принесли в лабораторію.

Провідний інспектор Фастівського РС

ГУ ДСНС України у Київській області

А.В. Будовий

20 травня виконуючий обов'язки голови Фастівської райдержадміністрації Юрій Волков провів апаратну нараду із начальниками структурних підрозділів РДА та комунальних підприємств району.
Розглядались наступні питання:
1. Про реалізацію у Фастівському районі медичної реформи.
2. Про стан будівельних робіт Кожанської медамбулаторії.
3. Про проведення у Фастівському районі двомісячника благоустрою.
4. Про підготовку до засідання колегії Фастівської райдержадміністрації.
5. Про хід підготовки до ЗНО.
6. Про хід проведення весняно-польових робіт.
7. Про перевірку стану виконання делегованих повноважень органів виконавчої влади виконавчим комітетом Пилипівської сільської ради

Учні Борівської школи мистецтв взяли участь у Всеукраїнському фестивалі-конкурсі "Літні тони-2019".

Цей захід сприяє подальшому розвитку дитячого і юнацького мистецтва, виявляє обдарованих виконавців і авторів у різних жанрах, підсилює вплив українського мистецтва на естетичне виховання дітей і молоді.

Щиро вітаємо вокальний ансамбль "Capriccio" за отримання диплома лауреата 1 премії (1 місце), Тригуба Кирила — лауреата 1 премії, Софію Науменко- лауреата 2 премії.

Колектив школи дякує за підтримку благодійний фонд Народного депутата України Руслана Сольвара.

16 травня дітей-вихованців будинків сімейного типу та прийомних сімей Фастівського району було запрошено на Всеукраїнський благодійний фестиваль "Мама+я".
Дівчатка із ДБСТ родини Раранчуків стали учасниками конкурсу талантів. Хоча перемогу і не вибороли, але найбільшою для них нагородою стало знайомство із відомими артистами України та отримані подарунки.
Інші дітки, які не брали участь у концерті, мали змогу відвідати різноманітні майстер-класи. Також для присутніх була представлена алея краси та всіх пригощали смачними солодощами.
Дітлахи повернулися додому в захваті та з величезним бажанням в наступному році відвідати таке чудове свято.

5989 осіб були заарештовані за звинуваченням у співпраці з німцями – вони потрапили в ГУЛАГ. Хоча ще 1967 року парламент Радянського Союзу визнав необґрунтованими звинувачення всіх кримських татар у співпраці з німцями, вони до самого краху комуністичного тоталітаризму так і не отримали права повернутися на історичну батьківщину.

18 травня в Україні та світі згадують жертв депортації та геноциду кримських татар. Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один з найбільших злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років в СРСР повністю заперечувався злочинний характер цих дій.  Сьогодні також відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу. Коротку історію цієї трагедії виклав 

Історична довідка

Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 року і завершилася в ніч на 13 травня. Ще до завершення боїв, 22 квітня в доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії. 10 травня Берія в листі Сталіну повторив попередній закид, додавши до нього «зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу» та «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу». Також в листі була сформульована пропозиція виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану.  

 Наступного дня, 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». В ній наводилися попередні претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, – які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

 Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвили до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

 Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в  загальних зведеннях про вигнанців.

В ході червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб на загальне спецпоселення, 6 тис. у табори управління резервів, 6 тис. до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також 2882 росіян, українців, циган, караїмів та представників інших національностей, яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів.

Останній ешелон з депортованими прибув до Узбекистану 8 червня, певна частина кримських татар в дорозі загинула. Кількість таких за офіційними джерелами – 191 людина – викликає сумніви. Втім, навіть радянська статистика дозволяє простежити зменшення кількості вигнаного населення. 

 Анексія Криму Російською Федерацією у березні 2014 році актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Окупаційна адміністрація Криму вперше в новітній історії заборонила проведення 18 травня традиційного траурного мітингу в центрі Сімферополя, тож 70-і роковини депортації кримські татари відзначали в місцях компактного проживання в оточенні загонів поліції та під наглядом гелікоптерів.

 Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла Постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.

За інформацією Інституту національної пам'яті

Сектор з питань внутрішньої політики Фастівської РДА

Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали до роковин Великого терору.

Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

Офіційно початком Великого терору став оперативний наказ НКВД СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 р., затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 р. Проте наявні документи НКВД (накази, листування, телеграфи) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.

За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1%, звільнено було тільки 0,3%).

Масові репресивні операції у 1937–1938 рр., за задумом Й. Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Й. Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.

19 травня 1938 року була найкривавіша ніч у Києві – у в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням.

Часи Великого терору у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Особа могла написати донос на колег, остерігаючись, що ті донесуть на неї першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.

 Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним із найбільших на території України. Вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян.

Фастівська РДА 19.05.2019 року спільно із сільськими та селищними радами с.Веприк,с.Клехівка,с.Королівка буде проводити заходи із вшанування пам»яті земляків-жертвголодомору та політичних репресій 1933-1941 років.

Окрім того,з гордістю хочемо повідомити,що 19 листопада 2019 року буде відзначати свій 88 день народження Бучківська Парасковія Дмитрівна,мешканка селища Борова,Фастівського району,

Сектор з питань внутрішньої політики Фастівської РДА

У 2015 році Україна засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганд їхньої символіки». Законопроект було розроблено Українським інститутом національної пам’яті спільно із народними депутатами України, громадськістю та експертами Реанімаційного пакета реформ.

У 2018 році Верховна Рада проголосувала за Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років». Закон суттєво розширює коло осіб, які підпадають під реабілітацію. Зокрема, в ньому прописана автоматична реабілітація осіб, які були покарані позасудовими органами, право на реабілітацію отримають ті, хто зі зброєю в руках боровся за незалежність України, був ув’язнений, примусово поміщений у психіатричний заклад, трудову армію, позбавлений майна через «експропріацію» чи «розкуркулення» або ж депортований за національною ознакою.