«ЗАТРИМАЛА ПОЛІЦІЯ/ПРОКУРАТУРА/СБУ/НАБУ? ЩО РОБИТИ?»

 «Практичні поради щодо Вашої поведінки при затриманні за підозрою у вчиненнікримінального правопорушення (злочину)»

Затриманняпредставниками правоохоронних органів зазвичай для людиницепсихологічнийстрес.

 Одразу після затримання, із затриманою особою працюють кілька поліцейських, які мають відповідну підготовку, досвід роботи і вміло використовують те, що людина налякана, перебуває у незвичній для себе обстановці й зовсім не знає, як себе поводити, які вона має права та як довести свою невинуватість.

Таким чином, затриманій особі необхідно заспокоїтись, не нервувати, поводити себе врівноважено та не піддаватись на провокації.

Поліцейський можуть запропонувати самостійно написати зізнання у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) – так, до листопада 2012 року, під час дії Кримінально - процесуального кодексу України (в редакції 1960 року) це була «Явка з повинною про вчинення злочину», а  з листопада 2012 року, з моменту вступу в дію нового Кримінального процесуального кодексу України (в редакції 2012 року)– це «Заява про вчинення кримінального правопорушення (злочину) на ім'я керівника відділу поліції, а до листопада 2015 року – міліції», після написання якої нібито не буде підстав в подальшому затриманні і особа матимете змогу піти додому.

Працівникиправоохоронних органів (поліціїта ін.) можуть намагатися встановитидовірливі й доброзичливістосунки, починаютьпереконувати Вас втому, що в даний час для Вас головне – бути звільненим. Вони можуть обіцяти,  що цезізнання (заява про вчинення кримінального правопорушення (злочину)) не тягне на «реальнепокарання» (позбавлення волі, і що суд засудить Вас до умовногопокарання/виправних робіт/штрафу або з Ви будете звільнені на підставі «Акту про амністію»/,кримінальне провадження буде закрито на підставі «Угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим», а отже й всім буде добре: кримінальне правопорушення (злочин)розкрито, а Ви на волі.

Однакцелишенебажання працівників правоохоронних органів (поліцейських та ін.)працюватиналежним чином та є прямим порушеннямдіючого законодаства.

Зазвичай, вийшовши з приміщення правоохоронного органу (поліції та ін.), Ви матимете змогу у суді відмовитися від написаного (це дійсно так, суд може не приймати зізнання до розгляду, якщо вони отримані незаконним шляхом – але це необхідно довести у суді).

Однак, необхідно завждививажено й навіть критично ставитися до подібнихпропозицій і не піддаватись на такіумовизвільнення – правоохоронний орган (поліція та ін.) зацікавлений в розкриттікримінального правопорушення (злочину), а не у Вашомузвільненні.

Не будьте наївним та не довіряйтезапевненнямпрацівників правоохоронних органів (поліції та ін.), що Ви вчинили незначне кримінальне правопорушення (злочин) і Вам «за ценічого не буде», а тільки штраф.

Не буваєнезначнихкриміналотних правопорушень (злочинів) – всі вони роблятьВас небезпечною для суспільстваособою. Навіть якщо це й тільки штраф, то сам факт притягнення до кримінальноївідповідальностіу Вашійбіографії не поставить Вас у вигідномусвітлі і навітьможепризвести до певнихобмежень ваших прав. Якщо ви невчиняли будь-якого кримінального правопорушення (злочину) – не беріть на себе чужупровину й чужу відповідальність.

Не варторозмовляти із працівникамиправоохоронних органів (поліції та ін.) на кримінальномуарґо(«жаргоні»/»фені») – цетількипосилитьпідозру до Вас. Але і не треба показувати, що Ви «згодні на все»аби якнайшвидшевийти з приміщення і наляканісвоїм становищем.

 РАДИМО ВАМ:

ВАС ЗАТРИМАЛИ ЗА ВЧИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ:

1. своїмидіями непровокуватипредставників правоохоронних органів (поліції та ін.);
2. вимагати надати Вам дозвіл зателефонувати Вашому адвокату, а у разі відсутності такого (якщо у Вас не підписана безтермінова угода з адвокатом про представлення Ваших інтересів у правоохоронних органах та у суді), надати Вам захисника (адвоката) з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вашому регіоні (області)*;
3. без погроз, образ та зухвалості, а спокійно, впевнено і переконувати працівників правоохоронних органів (поліцію та ін.)у своїйневинуватості;
4. у будь-якомуразі не тікати та не чинитифізичного опору;
5. відмовитисьбрати участь у будь-якихслідчихдіях до прибуттязахисника (адвоката) та посилатись на ст. 63 Конституції України**;
6. не підписуватинезаповненідокументи або такі, де невірновикладеніобставини і причини затримання або обставинивчинення кримінального правопорушення (злочину) та посилатись на ст.63 Конституції України;
7. нагадувати про передбачені КПК строки затримання та необхідністьВашогозвільнення, уразіїхнедотримання.

ВАС ОБВИНУВАЧУЮТЬ У ВЧИНЕННІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ (ЗЛОЧИНУ):

 Якщо Вас або Ваших близькихзвинуватили у вчиненнікримінальногоправопорушення (злочину), пам’ятайте, що лишедіючи в межах правових норм можнадопогти у даній ситуації.

Кримінальний процес – це діяльність органів досудового розслідування, судді, прокурора, яка чітко врегульована законодавствам і направлена на розкриття злочинів, викриття і покарання винних, а також система правовідносин, що виникають у перебігу цієї діяльності.

Саме тому кожен із нас, може бути учасником цього процесу – як у ролісвідка, потерпілого, так і у роліобвинуваченого, тобто того, хто переступив певну межу, встановленукримінальнимзаконодавством.

Кримінальнепроцесуальнезаконодавствочітковизначає процедуру затримання особи, яка підозрюється у вчиненнікримінального правопорушення (злочину). Затримання часто супроводжується силою, аджемовайде про суспільнонебезпечну особу і тому чинитиопір в ткому випадку не варто.

Запам’ятайте, що особа визначаєтьсявинуватою у вчиненнікримінального правопорушення (злочину)тількипісля набрання законної сили винесеного судом обвинувального вироку.Тобто, процедура затримання та розслідуваннякримінального правопорушення (злочину)повинні лишеобмежувати права затриманої та обвинуваченої особи, і ніхто не має права називатиїї «злочинцем», поки вина не буде встановлені та доведена у судовому порядку.Ценазивається«презумпцієюневинуватості».

Кримінальне правопорушення (злочин) є суспільнонебезпечнимдіянням. Його розслідуваннямзаймаютьсяслідчі, за дорученнямякихоперативніпрацівникиможутьздійснюватизатриманняпідозрюваної особи. Існує два видизатримання – фактичне (на місцівчиненнякримінального правопорушення (злочину) та затримання на підставі ухвалислідчого судді, тобто коли у провадженні з’являєтьсяпідозрюваний і видаєтьсясанкція на його затримання.

Фактичнез атримання (ст. 208 КПК України) – особу застали під час вчинення кримінального правопорушення (злочину) або замаху на його вчинення.

Це ж стосується ситуації, коли безпосередньо після вчиненнякримінального правопорушення (злочину) потерпілий або очевидець вказали на особу або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ц

я особа щойно вчинила кримінального правопорушення (злочин).

Затримання на підставі ухвалислідчого судді (ст. 191 КПК України) – післявиданняухвалиухвалислідчого судді, суду про дозвіл на затримання вона виконуєтьсяуповноваженими особами правоохоронного органу, до підслідності якого відноситься провадження, в якомупідозрюється особа. В поліції цеоперативніпрацівники.

ПІД ЧАС ЗАТРИМАННЯ ПРАЦІВНИКИ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЗОБОВ'ЯЗАНІ:

1. Під час затримання особуповинні негайно повідомити зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого кримінального правопорушення (злочину) він підозрюється (ч. 4 ст. 208 КПК України).
2. Затриманий має право зберігатимовчання, тобто не говоритинічого з приводу підозри (обвинувачення) проти себе або у будь-який момент відмовитисявідповідати на запитанняпрацівників правоохоронних органів (поліції та ін.)(ч. 4 ст. 42 КПК України).
3. Затриманий має право відмовитисядаватипокази і підписуватидокументистосовно себе, членівсім'ї чи близькихродичів, коло якихвизначається законом (ст. 63 Конституції України, ст.ст. 18, 42 КПК України).
4. Затриманомунадається право особистоповідомити по телефону близькихродичів чи іншихосіб про своєзатримання і місцеперебування (ст. 42 КПК). Якщо такеповідомленнязагрожуєінтересамдосудовогорозслідування, то такеповідомленняздійснюється самим поліцейським.
5. У разі погіршення стану здоров’я або при отриманні тілесних ушкоджень при затриманні особа має правоотримати невідкладну медичну допомогу, яку надає поліцейський внаслідок застосування такого заходу поліцейського примусу (ч. 4 ст. 43 ЗУ «Про Національну поліцію», п. 6 ст. 3 ст. 212 КПК).

Про кожний випадок затримання поліція негайно після фактичного затримання особи повідомляє центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) за допомогою телефонного чи інших видів зв’язку (ч. 2 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого  Постановою КМУ № 1363 від 28.11.2011). Залученнязахисника (адвоката) із центру відбувається у всіх випадках, окрімвипадків, якщо особа запросила власногозахисника. Однактакавідмовавідбувається не під час затримання, а після того як захисник (адвокат) прибув до відділення поліції та у присутності якого, особа відмовилася від послугзахисника (адвоката) у форміписьмової заяви, копіяякоїподається адвокатом до відповідногорегіонального центру (ч. 3 ст. 261 КУпАП, ч. 9 Порядку інформування, затвердженогоПостановою КМУ № 1363 від 28.11.2011).

Якщо ж представник правоохоронного органу (поліція та ін.) не повідомляє Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та ігнорує Ваші вимоги зробити це, то законодавство передбачає можливість повідомлення про затримання Вашими родичами за єдиним телефонним номером безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103.

Розглядповідомленьздійснюєтьсярегіональними центрами відповідно до їхкомпетенції та за умовиотриманняобов’язковихвідомостей про ступіньспоріднення із затриманоюособою (ч. 3 Порядку інформування,затвердженогоПостановою КМУ №1363 від 28.11.2011).

Слід вимагати невідкладної зустрічі із захисником (адвокатом) ще до початку першого допиту чи інших процесуальних дій. В подальшому Ви маєте право на необмежену кількість побачень без обмеження часу їхньої тривалості (ч. 3 ст. 42 КПК).

Про затриманняскладається протокол (на практиці, післядоставленнязатриманої особи до правоохоронного органу (поліції та ін.).

Працівникправоохоронного органу (поліції та ін.)зобов’язаний оголоситиособі права затриманого та вручитиекземпляр протоколу про затримання з повнимпереліком прав та обов’язківзатриманого (ч. 4,5 ст. 208 КПК).

Час затримання  особи рахується з моменту її фактичного затримання, тобто коли особа фізично була змушеніпідкоритисяпрацівникові поліції та втратила свободу пересування(ст. 209 КПК). Час затриманнявказується у протоколі і з цього моменту починаєтьсявідлікстроківзатримання.

СТРОКИ ЗАТРИМАННЯ: 

Протягомзазначенихстроків повинні бути виконані наступні дії (у зворотньому випадку – особа звільняється):

1. протягом 24 годин затриману особу повідомлено про підозру(процесуальний документ)слідчим або прокурором (ч. 2 ст. 278 КПК України);
2. протягом 60 годин особа маєпостати перед судом для розгляду клопотання про обраннязапобіжного заходу (ч. 2 ст. 211 КПК України), а суд протягом 72 годин з моменту затриманнямаєприйнятирішення про обрання особі запобіжного заходу (триманняпідвартою(ч.3 ст. 278 КПКУкраїним).

З моменту прибуттязахисника (адвоката) до затриманої особи, щодонеїможутьздійснюватисяпроцесуальнідії, насамперед – допит. Допит маєвідбуватися з перервоюкожні 2 години, а загальний строк його проведення не повинен перевищувати 8 годин на день (ст. 224 КПК).

Також працівники правоохоронних органів (поліції та ін.) повинні забезпечити [письмовий] запис усіх дій, що проводяться із затриманою особою, зокрема час їх початку та закінчення , а також осіб, які проводили такі дії або були присутні при їх проведенні.

* Регіональний з центр надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області: вул. Гайок, 4а, м. БілаЦерква, Київська область, 09104,0-800-213103;

**стаття 63 Конституції України:

«Особа не несевідповідальності за відмовудаватипоказання або поясненнящодо себе, членівсім'ї чи близькихродичів, коло якихвизначаєтьсязаконом.

Підозрюваний, обвинувачений чи підсудниймає право на захист.

Засудженийкористуєтьсявсіма правами людини і громадянина, за виняткомобмежень, яківизначені законом і встановленівироком суду.»

ПОСИЛАННЯ:

Асоціація УКРАЇНСЬКИХ МОНІТОРІВ ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

http://protokol.com.ua/ua/dekilka_praktichnih_porad_shchodo_vashoi_povedinki_pri_zatrimanni_za_pidozroyu_u_vchinenni_zlochinu/