ПАМЯТНИКИ  ЯК СВІДЧЕННЯ МИНУЛОГО Й СЬОГОДЕННЯ

ОПИС КАРТИ ІСТОРИКО—КУЛЬТУРНИХ ПАМ’ЯТОК РАЙОНУ

---

БОРІВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

В центрі селища Борова знаходиться меморіальний комплекс на честь героїчних подвигів захисників Батьківщини в роки Великої Вітчизняної війни, який було відкрито в 1987 році.

Біля Будинку культури знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії, могила партизанки Л.Ф. Дідківської і пам’ятник на честь воїнів-односельчан. В братській могилі поховано 37 воїнів, в роки війни загинуло 224 жителі смт. Борова. Пам’ятник відкрито в 1967 році. Пам’ятник партизанці Маріїї Круковській знаходиться по вулиці Пушкіна.

В лісі знаходиться пам’ятний знак на місці загибелі командира 4-го батальона Київського партизанського об’єднання.

Також є пам’ятник громадянам, які загинули під час аварії в роки Великої Вітчизняної війни на станції Мотовилівка.

На фасаді приміщення школи 1-3 ступенів встановлено в 1979 році меморіальну дошку на честь Героя Радянського Союзу Соколова А.М.

На фасаді приміщення школи 1-2 ступенів в Білках встановлено меморіальну дошку на честь партизанки Марії Круковської.

В селищі Борова по вулиці Садовій знаходиться маєток генерала Уланова, в якому в 1900 році проживав генерал-лейтен К.К. Ратник, начальник Балтійського суднобудівного заводу 1893-1905 р.р., генеральний конструктор і керівник  будівництва крейсера “Аврора”. На кладовищі знаходиться могила Ратника.

На території дослідної станії Кокос знаходиться маєток, який збудував        К.К. Ратник в 1905 році. Маєток збудовано в вигляді капітанського містка.

На вулиці І. Франко зберігся маєток 1905 року лісопромисловця Аншеля Бріксмана. Поряд з маєтком перша в селищі крамниця Бріксмана.

В селищі Борова знаходяться могили і пам’ятники воїнам-інтернаціоналістам Бойка В.Ж. та Іванкова В.А.

В центрі села встановлено пам’ятник січовим стрільцям (відкриття - 14.11.2008 р.), а в лісі знаходиться  хрест січовим стрільцям.

На території старого кладовища розташований пам’ятник жертвам Голодомору 1932-33 років (встановлено в 1993 році).

На території Борівської селищної ради знаходиться три поселення                 VІІ-ІІІ ст. до н.е.

---

 БОРТНИКІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

В селі Бортники знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії в якій поховано 82 бійця. Пам’яник на могилі було встановлено в 1952 році, а в 1966 році і в 1990 році були проведені реконструкції пам’ятника. В роки війни загинуло 86 воїнів-односельчан.

На кладовищі хрест жертвам Голодомору 1932-33 років.

На території Бортниківської сільської ради знаходиться поселення ХІХ ст.н.е. 

---

 ВЕЛИКОГУЛЯКІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

В селі Великі Гуляки знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан. В братській могилі поховано 25 воїнів. В роки війни загинуло 114 односельчан. Пам’ятник відкрито в 1955 році.

На хуторі Василівка на кладовищі знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан.  Кількість воїнів похованих в братській могилі невідома. В роки війни загинуло 16 хуторян. Пам’ятник встановлений в 1966 році.

В селі Федорівка знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан. В братській могилі поховано 15 воїнів. В роки війни загинув 61 односельчанин. Пам’ятник встановлений в 1952 році.

На кладовищі хрест жертвам Голодомору 1932-33 років.

 На території Великогуляківської сільської ради знаходяться пам’ятки археології. В селі В. Гуляки курганна група та кургани ІІІ-І тис. до н.е., в селі Федорівка курган ІІІ-І тис. до н.е. та поселення ХІ-ХІІ ст.н.е.

---

ВЕЛИКОСНІТИНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

В селі Велика Снітинка  знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан. В братській могилі поховано 23 воїни. В роки війни загинув 201 односельчанин. Пам’ятник відкрито в 1953році.

На приміщенні адмінбудинку НДГ “Великоснітинське” встановлено меморіальну дошку заслуженому працівнику сільського господарства                 О.В. Музиченку (відкрито в 2004 році).

На кладовищі в 1994 році встановлено хрест в пам’ять про голодомор.

На території Великоснітинської сільської ради знаходиться 24 пам’ятки археології. Серед них кургани, поселення, городище, змієві вали,  могильники. Найбільш відомі поселення  VІ-Іvст.до н.е. (скіфського часу) та поселення ІІІ-ІV ст.н.е. (черняхівська культура).

---

ВЕПРИКІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

Меморіальний музей К.Г. Стеценка

Музей українського композитора-класика розміщено в будівлі,  спорудженій на місці старої дерев’яної хати в якій проживав К.Г. Стеценко з родиною з 1920 року по 1922 рік. В цій же хаті в квітні 1922 року помер композитор. Стара хата не підлягала відновленню і на її місці в 1982 році було побудовано приміщення музею Стеценка. Веприцький меморіальний комплекс включає в себе музей-садибу, могилу і пам’ятник композитора. В 1970 році на могилі К. Стеценка встановлено пам’ятник,  автором якого є відомий скульптор Галина Кальченко. Біля пам’ятника Стеценку в 2000 році поховано поета В.І. Косовського  і в 2004 році на могилі поета встановлено пам’ятник.

На хуторі Млинок знаходиться ряд пам’яток археології. Це – курганна група, городище скіфського періоду ІІІ-І тис.дон.е., городище ХІ-ХІІІст.н.е.,                      вал ХVІІІ ст.н.е.

В селі Веприк  знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан. В роки війни загинув 238 односельчанин. Пам’ятник відкрито в 1967році.

На кладовищі знаходиться могила і пам’ятник воїна-інтернаціоналіста        С.А. Жукова.

Меморіальна дошка на лісництві — Колодзейському Л.В. заслуженому лісоводу України.

На кладовищі хрест жертвам Голодомору 1932-33 років.

---

ВОЛИЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

В селі Волиця  знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії в якій поховано 55 солдат і офіцерів. Пам’ятник відкрито в 1954 році. Також є пам’ятник загиблим односельчанам. В роки війни загинуло  113 односельчан.

По вулиці Боярицька в селі Волиця встановлено пам’ятний знак загиблому Герою Радянського Союзу Т.О. Бояринцеву.

На ториторії Волицької сільської ради знаходиться ряд пам’яток археології: курганний могильник VІ-ІІІ ст.до н.е., поселення ІІІ-ІV н.е., змієвий вал Х-Хіст н.е.

---

ДІДІВЩИНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

Братська могила воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан знаходяться в центрі села. В братській могилі поховано 154 воїни. В роки війни загинуло 199 односельчан. Пам’ятник відкрито в 1952 році.

На кладовищі знаходиться братська могила січових стрільців. На могилі стоїть дерев’яний хрест. Також на кладовищі стоїть хрест на братській могилі жертв голодомору.

На ториторії Дідівщинської сільської ради знаходиться 8 пам’яток археології: могильник ІV ст. н.е., кургани ІІІ-ІІ-І тис.до н.е., поселення VІІ-ІІІ-ІІ ст.до н.е.

---

ДМИТРІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

В селі Півні Дмитрівської сільської ради знаходиться пам’ятка архітектури – Іоанозлатоуська церква, яка побудована  в 1824 році. Церква дерев’яна,     покрівля —  оцинковане залізо.

В селі Півні  розташована братська могила воїнів Радянської Армії в якій поховано 28 солдат і офіцерів. Пам’ятник відкрито в 1955 році. Також є пам’ятник загиблим односельчанам. В роки війни загинув 81 односельчанин. Пам’ятник відкрито в 1980 році.

В селі Дмитрівка  знаходиться могила воїнів Радянської Армії. Пам’ятник відкрито в 1953 році. В роки війни загинуло  38 односельчан.

На кладовищі знаходиться пам’ятник воїну-інтернаціоналісту            Струтинсь­кому І.А.

На кладовищі хрест жертвам Голодомору 1932-33 років.

---

ДОРОГИНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

На повороті до села Дорогинка стоїть пам’ятний барельєф Герою Радянського Союзу А.С. Грисюку.

На початку села в лісі, біля дороги стоїть пам’ятний  обеліск жертвам фашизму на місці загибелі 5 жителів села, розстріляних восени 1943 року німцями за зв’язок з партизанами. Обеліск встановлено в 1960 році.

 На приміщенні старої школи де навчався А.С. Грисюк встановлено в 1960 році меморіальну дошку.

В центрі села Дорогинка знаходиться братська могила воїнів-визволителів та пам’ятник на честь воїнів-односельчан. В братській могилі поховано 5 воїнів. В роки війни загинуло  172 односельчан.

В центрі села споруджений пам’ятний знак – хрест жертвам голодомору.

В селі Кощіївка  знаходиться братська могила 16 воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан. В роки війни загинув 61 односельчанин.

В селі споруджений пам’ятний знак – хрест жертвам голодомору.

На ториторії Дорогинської сільської ради знаходиться 20 пам’яток археології, 6 в селі Дорогинка і 14 пам’яток в селі Кощіївка. В основномк це поселення VІІ-ІІ тис до н.е., курганна група  VІІІ-V Іст.до н.е., змієвий вал ХІ ст. н.е.

---

КИЩИНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

На кладовищі знаходиться братська могила 5 воїнів-визволителів та пам’ятник на честь воїнів-односельчан. В роки війни загинуло  58 жителів села Кищинці. Пам’ятник відкрито в 1952 році.

В 1993 році на кладовищі відкрито пам’ятник жертвам голодомору 1932-1933 років. В ці роки в селі померло 265 чоловік.

---

КОЖАНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

Пам’ятка архітектури «Покровська церква»

Церква побудована в 1758 році. Згідно легенди церкву допомогали будувати гайдамаки. Коли селом проходили війська Швачки селяни з Кожанки розпочинали будувати церкву на місці зруйнованої, але їм важко було доставляти будівельні матеріали. Тож  за вказівкою Швачки гайдамаки дали селянам грошей і допомогли будувати церкву. Церква знаходиться в центрі села. Побудована з дерева, на камінному фундаменті, покрівля — оцинковане залізо.

На території Кожанської селищної ради знаходяться пам’ятки археології: 4 поселення черняхівської культури  VI тис. до н.е. та  VІ–VІІ ст. н.е.

В селищі Кожанка знаходиться ряд пам’ятників історії пов’язаних з подіями війни. На території цукрового комбінату знаходиться група братських могил воїнів Радянської армії. 49 воїнів, які загинули поховано в 9 братських могилах. В 1965 році на братській могилі відкрито пам’ятник. На кладовищі селища знаходиться братська могила 37 радянських воїнів.

Встановлено меморіальні дошки пам’яті загиблим героям -  учасникам антитерористичної операції Гуріч Сергію Миколайовичу (15.12.1987-02.02.2015) та Сабадаш Андрію Васильовичу (28.01.1971-02.02.2015) – відкрито 27 травня 2015 року, і учаснику Революції гідності (Майдану)  та АТО -  Галущенку Андрію Вікторовичу (02.02.1975-02.09.2015) - відкрито 02 лютого 2016 року. Меморіальні дошки розташовані на фасаді Кожанської ЗОШ 1-3 ст.

На кладовищі хрест жертвам Голодомору 1932-33 років.

В центрі селища знаходиться пам’ятник на честь воїнів-односельчан. В роки війни загинуло  307 жителів Кожанки та Зубарів. Пам’ятник відкрито в 1976 році.

Біля школи знаходиться братська могила 41 воїна Радянської Армії. В 1953 році на могилі було відкрито пам’ятник.

Братська могила 32 воїнів Радянської Армії знаходиться в селі Зубарі. В 1953 році на братській могилі було відкрито пам’ятник.

Крім того на території Кожанської селищної ради знаходяться могила Героя Радянського Союзу І.Д. Миколаєнка, могила невідомого солдата,  могила воїна-інтернаціоналіста О.В. Остапенка, братська могила партизанської сім’ї Пастернаків (с. Степове).

На території Кожанської селищної ради знаходяться пам’ятки археології: 4 поселення черняхівської культури  VI тис. до н.е. та  VІ—VІІ ст. н.е. 

---

МАЛОПОЛОВЕЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

В селі Малополовецьке знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан. В братській могилі поховано 109 воїнів. В роки війни загинуло 211 односельчан.

В 1943 році в приміщенні сільської лікарні знаходився евакогоспіталь. Воїнів, які померли від ран поховано в братській могилі на території госпіталю.  В 1967 році було проведено перезахоронення воїнів від лікарні в братську могилу в центрі села і відкрито пам’ятник в 1970 році.

На березі річки, за селом знаходиться братська могила 98 воїнів Радянської Армії, яких в листопаді 1943 року розстріляли фашисти. В 1958 році місцеві майстри спорудили на місці розстрілу односельчан пам’ятник. В 1966 році біля пам’ятника було встановлено 2 столи на яких написані прізвища загиблих.

В колгоспному саду знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії, які загинули в жорстоких боях в грудні 1943 року—січні 1944 року.  В братській могилі поховано 97 воїнів, прізвища відомо тільки 32 воїнів. В 1960 року на братській могилі був відкритий пам’ятник.

На кладовищах 3  хрести жертвам Голодомору 1932-33 років.

В селі Малополовецьке знаходяться 10 пам’яток археології — це кургани VІІ—І тис. до н.е. та поселення доби бронзи  ІІ тис. до н.е. і початку раннього залізного віку. 

---

МАЛОСНІТИНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА 

В селі Мала Снітинка знаходиться група братських могил воїнів-визволителів, в яких поховано 10 бійців. В 1955 році встановлено пам’ятник. Під час війни загинуло 64 жителя Малої Снітинки, 48 жителів Малої Офірни та 110 жителів з Великої Офірни. На честь воїнів-односельчан в селі Велика Офірна встановлено пам’ятник в 1967 році.

В Великій Офірні встановлено в 1940 році пам’ятник на могилі громадян, які були замучені білогвардійцями в 1921 році.

На ториторії Малоснітинської сільської ради знаходиться 10 пам’яток археології, більшість з яких знаходиться на території села Мала Офірна. Найбільш відомі пам’ятки — це скіфські кургани VІІ—VІ ст. до н.е., поселення ІІ тис до н.е. та Давньої Русі ХІ—ХІІ ст.н.е., стоянки ІІІ тис.до н.е. курганний могильник раннього залізного віку. 

---

МОТОВИЛІВСЬКОСЛОБІДСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

 В селі Мотовилівська Слобідка   знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії  та пам’ятник землякам, що загинули в роки війни. В боях біля села загинуло 29 солдат Радянської Армії і 95 односельчан. Пам’ятник відкрито в 1955 році, а в 1982 замінено.

На приміщенні школи в 1959 році було встановлено меморіальну дошку партизану, односельчанину Прилипко Д.Й., який в 1941 році був замучений фашистами.

В 1975 році на станції Сорочий Брід було встановлено пам’ятник у вигляді стели на братській могилі 91-го будівельного шляхового залізничного батальйону, бійці якого загинули в 1943 році. Під час бомбардування загинуло 40 залізничників і 22 були тяжко поранені.

На території Мотовилівськослобідської сільської ради знаходиться багато цікавих пам’яток археології. Найцікавіші з них — це курган ІІІ—І тис. до н.е., поселення доби бронзи ІІ тис до н.е. та Давньої Русі ХІІ—ХІІ ст.н.е., поселення раннього залізного віку. 

---

ОЛЕНІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

В селі Оленівка  знаходиться пам’ятник на честь воїнів-односельчан та братська могила воїнів-визволителів. В 1950 році громадськість села Оленівка своїми силами встановила обеліск на братській могилі. В 1953 році було відкрито пам’ятник, а в 1985 році пам’ятник замінили, територію благоустроїли. При визволенні села загинуло 43 воїни, в роки війни загинуло 150 односельчан.

В селі знаходиться пам’ятник жертвам голодомору.

На території села Оленівка знаходиться ряд пам’яток археології. Серед них  курган ІІІ—І тис.до н.е. та поселення ІІ тис.до н.е. і поселення раннього залізного віку.

---

ПАЛЯНИЧИНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

В селі Паляниченці  знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан. В  боях на території села загинуло 40 воїнів Радянської Армії.  В роки війни загинуло 99 односельчан. Пам’ятник відкрито в 1948 році, в 2002 році пам’ятник було відреставровано, а територію благоустроєно.

На кладовищі пам’ятник  жертвам Голодомору 1932-33 років.

На території села Паляниченці знаходиться ряд пам’яток археології: курган ІІІ—І тис.до н.е. та поселення ІV—ІІІ тис.до н.е., ІІ тис.до н.е.

---

ПИЛИПІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

Пам’ятка архітектури – Михайлівська церква (1836 рік)

За легендами церкву розпочали будувати полк декабристів, які були розквартировані в селі Триліси. Потім  допомогала будувати графиня Браницька.

Церква кам’яна,  товщина стін 1м. 80см. Змурована на яєчних жовтках.

В церкві був дуже цінний іконостас. Фрески виконувалися учнями талановитого знаменитого художника Врубеля.  За іконостас іноземці були готові платити золотом (вагу золота за вагу іконостаса). Церква виконана в класичному стилі в вигляді Римських базилік.

В селі Пилипівка  знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан. Пам’ятник відкрито в 1952 році. При визволенні села загинуло 5 воїнів Радянської Армії. Під час війни   загинуло 59 односельчан.

На кладовищі хрест жертвам Голодомору 1932-33 років.

В селі Королівка Пилипівської сільської ради знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан. Пам’ятник відкрито в 1953 році.

В боях під Королівкою загинуло 13 воїнів Радянської Армії. В роки війни на фронтах загинуло 89 односельчан.

---

ЄЛИЗАВЕТІВКА

Пам’ятник прикордонникам

17-18 липня 1941 року в районі села Єлизаветівка прикордонники 94-го загону прикордонних військ СРСР вели  героїчні бої проти німецьких окупантів. В цих боях смертю хоробрих загинуло 15 воїнів, які були поховані в братській могилі. На місці могили в 1967 році встановлено гранітний пам’ятник. Біля пам’ятника встановлено гранітну плиту з прізвищами односельчан. В  роки війни загинуло 29 чоловік.

На території Пилипівської сільської ради знаходяться пам’ятки археології, курганна група ІІІ-І тис. до н.е., поселення ХVІІ-ХІХ ст.н.е. та курган і хрести камінні ІІІ-І тис. до н.е. та ХVІ-ХVІІІ ст.н.е.

---

ПРИШИВАЛЬНИЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

В селі Пришивальня знаходиться група братських могил і пам’ятник воїнам Радянської Армії. Він відкритий в 1954 році. В  боях з німецькими загарбниками загинуло 82 воїни з них 30 прізвищ невідомі.

На кладовищі хрест жертвам Голодомору 1932-33 років.

На території Пришивальницької сільської ради знаходяться пам’ятки археології: городище ХІ—ХІІІ ст.н.е., поселення ІІ тис.до н.е. та Х—ХІІІ ст.н.е.

---

СКРИГАЛІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

 В селі Скригалівка знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії і пам’ятник на честь воїнів-односельчан. Пам’ятник відкритий в 1953 році. В  боях з німецькими загарбниками загинуло 184 воїнів Радянської Армії з них тільки 87 прізвищ відомі. На війні загинуло 166 односельчан.

На території Скригалівської сільської ради знаходяться пам’ятки археології —поселення ХV—ХІІІ ст.до н.е. та ХVІІ—ХVІІІ ст.н.е.

---

ТОМАШІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

Село Ярошівка

Пам’ятник на місці загибелі трьох партизанів та професора Буйка П.М.

15 жовтня 1943 року фашисти після великих катувань і знущань спалили живцем професора Буйка П.М. та трьох партизанів В.Ф. Нижника, Ф.С. Василенко,         В.Я. Шевченка в будинку партизана А.Г. Родини. В 1944 році професору          Буйко  П.М. посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

На місці загибелі партизан місцеві майстри встановили тимчасовий обеліск. В 1964 році прах героїв був перехований з с. Ярошівка  в с. Томашівку в братську могилу, а в 1977 році на місці загибелі партизан було відкрито пам’ятник (автор     І. Горовий).

Село Томашівка

В селі Томашівка знаходиться історико-архітектурний об’єкт, садибний комплекс 1910 року.

Після відміни кріпосного права, з кінця ХVІІІ ст. село Томашівка і більша частина земель навколо нього належали родині Браницьких.

З 1910-го року по 1917 рік в Томашівській панській садибі проживала сім’я родичів Браницьких — родина польського поміщика графа Хаєцького.

На території парку, який займав 20 гектарів було розташовано житловий будинок та 2 службових будинки.

Приміщення будинку цегляне, поштукатурене. Будинок двоповерховий і частково одноповерховий. Будівля в стилі “Модерн”. Має складний план будови. Зовнішній вигляд приміщення різнобічний, багато фронтончиків, карнізів, збагачує відкрита веранда прикрашена дерев’яними візерунками.

Приміщення комплексу являють собою зразок громадянської садибної архітектури кінця ХІХ-го початку ХХ сторіччя.

В 2001 році підписано довдостроковий договір про передачу комплексу на 50 років в користування Київському Свято-Введенському чоловічому монастирю.

В селі Томашівка знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан.  Під час звільнення села загинуло 11 воїнів Радянської Армії. На фронтах Великої Вітчизняної війни загинуло 188 односельчан. Пам’ятник відкрито в 1958 році і замінено в 1980 році.

В селі Томашівка знаходиться могила Героя Радянського Союзу Буйка П.М., на якій встановлено погруддя. Пам’ятник відкрито в 1966 році.

На території Томашівської сільської ради знаходяться пам”ятки археології — це поселення та кургани ІІІ—І  тис.до н.е.

---

 ТРИЛІСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

Пам’ятник декабристам в селі Триліси

В 1825 році в с. Триліси була розквартирована 5-та рота Чернігівського полку. 29 грудня основні сили прибули в Триліси щоб з’єднавшись з 5-ою ротою вирушити до села Ковалівка для об’єднання з іншими ротами полку.  Та 3 січня 1826 року царські війська розгромили Чернігівський полк на шляху між селами Бертники і Ковалівка.

Керівників повстання С.І. Муравйова-Апостола і М.П. Бестужева-Рюміна заарештували. Над рештою офіцерів і солдатів була вчинена розправа на центральному майдані в Трилісах. Тут загинув брат Сергія Муравйова-Апостола —  Іполит, офіцери М. Шепилло, А. Кузьмін, солдати І. Якусов, М. Юрін, Ю. Юрін,      С. Іванов, І. Єпіфанов, С. Михайлов. Близько 20 чоловік було поранено, 865 взято в полон. Всіх загиблих поховано в братській могилі.

В 1967 році на могилі встановлено пам’ятник декабристам, а в 1978 році його замінено на новий.

В жовтні 2006 року в Трилісах відкрито пам’ятний знак козакам Триліської фортеці та мешканцям села, що загинули 23 серпня 1651 року в боротьбі з польською армією, яка намагалася оволодіти селом.

В селі Триліси  знаходиться пам’ятник і братська могила воїнам Радянської Армії. Загинуло 99 воїнів із них 87 прізвищ невідомі.   Пам’ятник відкрито в 1954 році. В роки війни загинуло  289 односельчан.

На кладовищі встановлено хрест жертвам голодомору. Померло в роки голодомору 100 чоловік.

На території Триліської сільської ради знаходиться ряд пам’яток археології — це кургани ІІ тис.до н.е., поселення, городище ІІІ—ІV ст.до н.е., старовинне кладовище, козацькі хрести ХVІІ—ХVІІІ ст.н.е.

 

---

ФАСТІВЕЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

Пам’ятка археології курган “Переп’ят”

На території Фастівецької сільської ради розташовані 4 кургани і 3 поселення, які знаходяться під охороною держави.

Взагалі на Переп’ятовому полі між селами Фастівець і Мар’янівка нараховується 5-7 курганів.

Найславніші з них Переп’ят і Переп’ятиха.  Курган “Переп’ят” знаходиться біля села Фастівець. Це пам’ятка археології ІІІ-І тис. до н.е.

На кургані велися розкопки в 1846 році. Очолював археологічне експедицію професор Київського університету М.Д. Іванишев. На розкопках кургану побував і Т.Г. Шевченко, як художник і етнограф. Під час перебування на Фастівщині        Т.Г. Шевченко виконав багато малюнків, збирав і записував пісні, цікавився історичним минулим Фастівщини. Багато з цього всього поет використав потім у своїх роботах “Чернець”, “Іржавець”, “Швачка”, “Лілея”, “Русалка”. В селі Фастівець знаходиться пам’ятник Т.Г. Шевченку.

Пам”ятник було встановлено в 1955 році  і замінено на новий в 1999 році (архітектор А.А. Древецький).

В 1987 році на місці розкопок кургану встановлено пам”ятний знак, благоустроєно територію.

Речі знайдені при розкопках знаходяться в Київському університеті                 ім. Шевченка, а історія кургану  “Переп’ят” зберігається в школі с. Фастівець.

В селі Фастівець знаходяться пам’ятки археології — це поселення  ХVІІІ—ХVІ ст.до н.е.,  ІІІ—ІV ст.н.е.

5 пам’яток археології знаходяться в селі Клехівка. Це кургани ІІІ—І тис.до н.е., поселення ІІІ—ІV ст.н.е., VІІ—ІІІст.до н.е., ІІІ—І тис.до н.е.

В селі Фастівець  знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії та пам’ятник, який відкрито в 1954 році.  В 1977 році пам’ятник було замінено. 321 солдат похороненно в братській могилі із них 269 прізвищ невідомі. В роки війни загинуло  97 односельчан.

В селі встановлено пам’ятник на могилі жертв голодомору. Померло в роки голодомору 80 чоловік.

В селі Клехівка встановлено пам’ятник жертвам голодомору та політичних репресій.

---

ЧЕРВОНЕНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

 В селі Червоне  знаходиться пам’ятник і братська могила воїнів Радянської Армії і пам’ятник на честь воїнів-односельчан. В братській могилі поховано 65 воїнів Радянської армії. Загинуло в роки війни  92 односельчанина. Пам’ятник відкрито в 1953 році.

На кладовищі встановлено хрест жертвам голодомору. Померло в роки голодомору 320 чоловік.

---

ЧЕРВОНОМОТОВИЛІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

Червона Мотовилівка

В селі знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан. В братській могилі поховано 13 воїнів Радянської Армії. В братській могилі поховано 13 воїнів Радянської армії. Пам’ятник відкрито в 1952 році.

Велика Мотовилівка

В селі знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан. Пам’ятник відкрито в 1953 році а в 1967 році його було замінено. В братській могилі поховано 10 воїнів Радянської Армії. Загинуло в роки війни  168 односельчан.

На території сіл В. Мотовилівка та Ч. Мотовилівка знаходиться 10 пам’яток археології. Це городища та поселення починаючи з ІІ тис.дон.е. до ХVІІІ ст.н.е.

---

ЯХНІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

В селі знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан. Пам’ятник відкрито в 1952 році. В братській могилі поховано 150 воїнів Радянської Армії з них 94 прізвища невідомі.  Загинуло в роки війни  107 односельчан їм встановлено обеліск.

На кладовищі хрест жертвам Голодомору 1932-33 років.

На території Яхнівської сільської ради  знаходиться 12 пам’яток археології. Серед них курганна група ІІІ—І тис.дон.е., стара гребля, узвіз та шлях ІІ тис.дон.е., поселення, могильники, святилище. 

---

ВИЗНАЧНІ ПАМ’ЯТКИ  ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ ФАСТІВСЬКОГО РАЙОНУ

Веприцька сільська рада.

Меморіальний музей К.Г. Стеценка.

Пам’ятники композитору К. Стеценку та поету В. Косовському.

Фастівецька сільська рада.

Пам’ятник Т.Г. Шевченку.

Пам’ятка археології ІІІ-І тис. до н.е. курган “Переп’ят”.

Триліська сільська рада.

Пам’ятник декабристам.

Томашівська сільська рада.

Пам’ятник архітектури садибний комплекс графа Хаєцького    (1910 р.) Свято-Введенський чоловічий монастир.

Пам’ятник Герою Радянського  Союзу професору П.М. Буйко.

Пилипівська сільська рада.

Село Пилипівка пам’ятка архітектури “Михайлівська церква”   (1836 р.)

Село Єлізаветівка пам’ятник прикордонникам.

Кожанська селищна рада.

Пам’ятка архітектури “Покровська церква” (1758 р.)

Дмитрівська сільська рада.

Пам’ятка архітектури “Іоанозлатоустівська церква” (1824 р.)

Малополовецька сільська рада.

10 пам’яток археології — кургани VІІ-І тис.до н.е. та поселення доби бронзи ІІ тис.до н.е. і початку раннього залізного віку.

Малоснітинська сільська рада.

Село М. Офірна 10 пам’яток археології — скіфські кургани VІІ- VІ тис.до н.е. та поселення ІІ тис. до н.е. та Давньої Русі ХІ-ХІІ ст.н.е., стоянки ІІІ тис. до н.е., курганний могильник залізного віку.

Яхнянська сільська рада.

12 пам’яток археології — курганна група ІІІ-І тис. до н.е., стара гребля, узвіз та шлях ІІ тис. до н.е., поселення, могильники, святилище.

Великоснітинська сільська рада.

24 пам’ятки археології — кургани, городище, поселення, могильники, змієві вали. Найбільш відомі поселення VІ- ІV тис. до н.е. (скіфська доба) та поселення ІІІ-ІV н.е. (черняхівська культура).

Дідівщинська  сільська рада.

Братська могила січових стрільців.

Борівська селищна рада.

Пам’ятний хрест січовим стрільцям.

Кищинська сільська рада.

Пам’ятник жертвам голодомору.

 

З 1910-го року по 1917 рік в Томашівській панській садибі проживала сім’я родичів Браницьких — родина польського поміщика графа Хаєцького.

На території парку, який займав 20 гектарів було розташовано житловий будинок та 2 службових будинки.

Приміщення будинку цегляне, поштукатурене. Будинок двоповерховий і частково одноповерховий. Будівля в стилі “Модерн”. Має складний план будови. Зовнішній вигляд приміщення різнобічний, багато фронтончиків, карнізів, збагачує відкрита веранда прикрашена дерев’яними візерунками.

Приміщення комплексу являють собою зразок громадянської садибної архітектури кінця ХІХ-го початку ХХ сторіччя.

В 2001 році підписано довдостроковий договір про передачу комплексу на 50 років в користування Київському Свято-Введенському чоловічому монастирю.

В селі Томашівка знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан.  Під час звільнення села загинуло 11 воїнів Радянської Армії. На фронтах Великої Вітчизняної війни загинуло 188 односельчан. Пам’ятник відкрито в 1958 році і замінено в 1980 році.

В селі Томашівка знаходиться могила Героя Радянського Союзу Буйка П.М., на якій встановлено погруддя. Пам’ятник відкрито в 1966 році.